14 березня в Україні святкують День українського добровольця.
Сьогодні ми вшановуємо хоробрих чоловіків і жінок,
які стали на захист України
День українського добровольця — нове, але дуже важливе свято, яке було створене на честь всіх тих, хто 14 березня 2014 року встав на захист України. Цей день було встановлено для того, щоб пам'ятати, через що довелося вже пройти нашій країні і через що вона проходить прямо зараз. А ще дата нагадує про героїзм захисників та захисниць незалежності рідної Батьківщини.
Свято засноване, щоб гідно вшанувати хоробрих чоловіків і жінок, які
ризикують своїми життями заради нашої Батьківщини. На жаль, чимало
добровольців загинуло за вільну й незалежну Україну. Особливо важливо
пам'ятати про їхні подвиги під час повномасштабної війни в Україні.
Дата Дня добровольця 14 березня обрана на честь подій 2014 року. Добровольці з самооборони Майдану прибули на військовий полігон у Нових Петрівцях. Із них сформували Перший добровольчий батальйон, який брав участь в АТО.
Вірш: “Доброволець”
Одного разу вибравши цей шлях,
Свідомо вибір свій умить зробивши,
Ці люди, попри весь навколо жах,
На захист стали, себе не зганьбивши.
Їхня мужність — вище всіх похвал,
Псевдоеліт вони не знають.
Їхній вибір – честі п'єдестал,
Тому їх всі і пам’ятають.
Хоча вони такі ж прості, як ми.
І зовсім іншої собі бажали долі.
Та поклик серця дав ім’я душі,
То Доброволець — правди син і волі.
Сергій Ущапівський
14.03.2021
***
Добровольці – це ті, хто віру в завтра нам дарує,
Хто волю у боях нам уберіг,
Життя кладе за правдоньку святую
І береже і твій, і мій поріг!
Добровольці – це ті, для кого Україна – мати.
Вони її від нечисті спасуть,
Уміють слово й меч в руках тримати,
В народі добровольцями їх звуть!
Це воля їх веде і надихає,
Бо нею вони дихають щодня,
І ворог їх ніякий не злякає –
Любов до України їх єдна!
14.03.2020
Ганна Верес (Демиденко)
ВСІ НАШІ ГЕРОЇ ЗАСЛУГОВУЮТЬ НА ШАНУ, ПОВАГУ, ПАМ'ЯТЬ.
Я дивлюсь на світлини бійців,
Щирі посмішки, втомлені очі,
Сиві скроні та безліч рубців…
А мій розум сприйняти не хоче:
Це не сон, не синдром маячні,
Ця війна не в далекій країні,
Не в Іраку чи десь там в Чечні,
А в вишневій моїй Україні.
Саме тут всі її вояки
Схід країни від зла захищали,
Бились на смерть мої земляки,
Кров’ю землю святу поливали.
Щоб країна ввійшла в майбуття
Вільна, сильна, без чвар та війни.
Віддали найцінніше – життя,
України найкращі сини! У нашій пам'яті Ви назавжди лишились,
Історія одна, і Ви - її частина.
Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,
І молимось: за Вами - ненька Україна!
Вже не повернеться додому той хлопчина,
Що його вчора тільки мати відпустила,
Поцілувала, тихо мовивши: "Іди, дитино,
За щастя України, бо вона - єдина".
Казала мати берегти себе. Але даремно,
Бо хлопець був готовий йти безстрашно,
Аби лише країна, котру так кохав страшенно,
Не стала на коліна, а боролася відважно.
День українського добровольця – це і нагадування всім нам, що одного разу, ставши на захист Батьківщини, ми до кінця нашого життя залишаємось її добровольцями. Вояками доброї волі. І нашим святим обов'язком залишається боротьба за справжню Державу без псевдоеліт, корупції та політичного лихварства. Ставши на захист України, ми вже не маємо права відступати.
Тихо янгол над світом летів
І згубив ненароком пір'їну ,
Вже спустився , підняти хотів ,
Та побачив в ту мить Україну .
Споглядав неймовірну красу ,
Вся земля , ніби та вишиванка ,
І не стримав сердешний сльозу ,
В небеса полетів на світанку .
Спозаранку до Бога прийшов
І повідав недавню пригоду ,
Розповів , як літав і знайшов
Край чудовий ,з могутнім народом .
Знов до Господа він шепотів ,
Все казав , як же мова лунає ,
Кожне слово , мов спів солов'їв ,
Кожен звук в серці слід залишає .
Потім він на коліна упав ,
І почав Бога щиро благати ,
Щоб Він милість Вкраїні послав ,
Щоб дав сили всі бІди здолати .
Досі молиться янгол за нас ,
Ця молитва свята не стихає ,
На колінах стоїть повсякчас ,
Україну крилом захищає !
