6 КЛАС
ТЕМА: СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ. НАСТРОЇ І ПОЧУТТЯ, ВИСВІТЛЕНІ В ПОЕЗІЯХ.
Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю поета, передати глибину материнської безкорисливої любові, її доброти, високої духовності через високохудожнє слово С. Чернілевського; визначити в поезіях головну думку; з'ясувати роль метафор у розкритті ідеї; вчити учнів висловлювати власні думки;розвивати творчу уяву, навички зв'язного мовлення, спілкування, аналізу й систематизації навчального матеріалу, уміння висловлювати свою думку та обґрунтовувати її; виховувати почуття поваги до творчості Чернілевського, батьків, рідної оселі, близької людини, рідного краю; формувати читацькі, комунікативні, літературні компетентності.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Найдорожча на світі – мама,
найцінніше в житті – щирість і теплота
родинних стосунків.
С. Чернілевський
ОЗНАЙОМТЕСЯ ЗА ПІДРУЧНИКОМ ПРО ЖИТТЯ АВТОРА
Чимало віршів написано про маму, рідну домівку, сім’ю, родину, про те, де чекає тебе мамина посмішка й надійне батьківське плече. І коли ми не вдома, то як хочеться пригорнутися до мами, відчути її тепло й ласку. Саме такий настрій передав у своїх віршах сучасний український поет Станіслав Чернілевський. Проживши нелегке життя із присмаком розлуки, з раннього дитинства він зрозумів, що ”найдорожча на світі людина – мама, найцінніше в житті – щирість і теплота родинних стосунків”. Ці слова будуть епіграфом сьогоднішнього уроку. Ми сьогодні на уроці “збудуємо” будинок, у якому панує мир, спокій та Божа благодать. (На дошці прикріплений макет будинку). – Що, на вашу думку, є головним у людському житті? – А що ми вкладаємо у слово” сім’я”?
“Теплота родинного інтиму”
ПРОСЛУХАЙТЕ УВАЖНО
– Яким настроєм пройнятий вірш? (Світлою ніжністю, душевною добротою, щирістю, тихим смутком за минулим дитинством, за тою хатою, “що прив'язана до неба світанковим маминим вогнем “, теплими й ніжними спогадами про маму, ліризмом.)
– Від якої особи ведеться розповідь?
– Яка пора доби зображена у вірші? Чому?
– Який він, той вогонь у печі? ( Веселий, цілющий, гарячий, всесильний.
– Що символізує вогонь у печі? (Символ родинного осередку, затишку, спокою, добробуту).
– Автор пише: “Знову я малесенька дитина”. Як ви вважаєте, чи може доросла людина відчути себе дитиною і коли?
Яка роль матері в житті ліричного героя? А у вашому? (“Ковдрою закутуючи плечі, мати не пита, чому не сплю”? Автор показує, що мати настільки відчуває свою дитину, що говорить із нею душею і розуміє свого сина без слів).
Ви, напевне, помітили, що у вірші звичні нам слова творять незвичайні образи. Які саме? (“Мотузочок диму”, яким мати “прив’язала хату до небес”).
– А чи можна насправді “хату прив’язати до небес”? (Ні, це образний вислів, який вживається в переносному значенні). Як він називається? (Метафора).
– Знайдіть у поезії метафори.
– У віршах досить часто багато ми дізнаємося, читаючи між рядками. Поясніть, будь ласка, як ви розумієте вислови: “Мати…мотузочком диму хату прив’язала до небес”, “хата, що прив’язана до неба” . (Мати – це берегиня домашнього вогнища, і саме вона прагне створити у своїй хаті земний рай).
– Яка основна думка поезії? (Автор прославляє справжню, безкорисливу материнську любов і турботу, а також висловлює синівську вдячність матері за “теплоту родинного інтиму”.)
– Діти, хто з вас розповість про “теплоту... інтиму” вашої родини?
НАСТУПНА ПОЕЗІЯ
"ЗАБУЛА ВНУЧКА В БАБИ ЧЕРЕВИЧКИ"
– Як ви розумієте зміст поетичного рядка “ за повелінням вікової звички перекотилось літо за село”? (Коментар: літо пройшло, тому що такий закон буття).
(Коментар: внучка поїхала на бензовозі, а на дорозі залишилась одинока постать бабусі, яка витирала сльози).
– Чому ліричний герой називає черевички «малесенькі»? Що це символізує? Символом чого виступають черевички онуки?
Що означає вислів “махнуло рученя”? Яке враження викликає?
– А чому хата спорожніла? (Бо бабуся була одинокою).
Черевички – це художня деталь, у цій поезії вони символізують любов до дитини, гіркоту розлуки. Т
еорія літератури Художня деталь – це виразна подробиця, що збуджує думку, часто викликає в уяві цілу картину.
(Коментар: і тільки осінь надворі співчуває бабусі і з ніжністю опускає горіховий листок. Пригадайте, яка міцна горіхова шкаралупа. Скільки сили, любові витратило дерево на її побудову! Так і людська любов Бабуся без міри любить онучку, але, на жаль, бачиться з нею дуже рідко).
Учитель. Зверніть увагу: у вірші немає слів журитися, печалитися, тужити, які могли б передати переживання старенької, але читач відчуває її смуток.
– Які художні образи, крім бабусі та онучки, виступають у творі мов живі істоти? Що це дає віршеві?
ЗАПИШІТЬ У ЗОШИТ.
👇
Образи твору
Конкретні: бабуся, внучка, горіховий листок.
Абстрактні: , старість, самотність, любов, турбота; туга
Образи-символи: Літо – символ дитинства. Осінь – символ старості. – Як ви бачите, стосунки в сім’ї бувають не безхмарними. Інколи життя складається так, що найрідніші нам люди залишаються самотніми. І тільки наше співчуття, підтримка, увага, турбота зігріє їхні одинокі серця.
Домашня робота:
1.Вивчити одну з поезій напам'ять і здати.
2. Намалювати ілюстрацію до однієї поезії.
