Історія свята
14 грудня 1990 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 1 жовтня Міжнародним днем людей похилого віку з метою підвищення обізнаності про виклики та можливості, пов’язані зі старінням населення. Свято було започатковано для визнання внесків людей похилого віку в суспільство та для підвищення обізнаності про їхні потреби. З часом цей день став важливим для багатьох країн, які організовують різні заходи, присвячені літнім людям.
Україна, як повноправний член ООН, підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і з 1991 року щорічно відзначає цей день. Рішення про щорічне відзначення в Україні Міжнародного дня громадян похилого віку та створення належних умов соціального захисту пенсіонерів, людей з інвалідністю, одиноких непрацездатних громадян затверджено урядовою постановою від 26 вересня 1997 року № 1066 «Про щорічне відзначення Міжнародного дня громадян похилого віку».
За міжнародною класифікацією, особою похилого віку вважається той, хто досяг 65 років. До 2050 року число таких людей у багатьох розвинених країнах збільшиться вдвічі (т. зв. процес старіння націй), а загальна кількість у світі складе два мільярди осіб.
Надважливою, на думку ООН, є потреба активного використання виробничого і творчого потенціалу людей старшого віку. Суспільство має одночасно допомагати долати психологічну межу старості та зменшувати тягар соціальних витрат на молодих людях за рахунок пенсіонерів, що працюють.
Величезний досвід за спиною.
Ми в цей день Вам побажаєм
Жити зі спокійною душею.