пʼятниця, 16 жовтня 2026 р.

 


  • Сценарій міні-заходу «Кошик здоров'я: Секрети тарілки»
    Тривалість: 15–20 хвилин.
    Обладнання: Два кошики (або дві коробки), картки із зображеннями різних продуктів (овочі, фрукти, чіпси, газовані напої, риба, горіхи, цукерки).

    1. Вступне слово ведучого

    (3 хвилини)
    Ведучий: Привіт, друзі! Чи знаєте ви, що наша енергія, настрій і навіть суперсила навчатися залежать від того, що лежить у нас на тарілці? Наш організм — як суперсучасний автомобіль. Якщо заправити його якісним пальним, він їде швидко і довго. Якщо поганим — почне псуватися. Сьогодні ми навчимося обирати для себе найкраще паливо!

    2. Гра-активація «Корисно чи ні?» (5 хвилин)

Ведучий зачитує твердження. Якщо воно правильне — учасники плескають у долоні, якщо шкідливе — тупають ніжкамии.
  • «Щоб мати міцні зуби, треба щодня пити газовану воду» (Тупають)
  • «Яблука та морква допомагають нам краще бачити й рости» (Плескають)
  • «Найкращий сніданок перед уроками чи роботою — це велика пачка чіпсів» (Тупають)
  • «Чиста вода — це головний напій для нашого мозку» (Плескають)
  • «Цукерки можна замінити корисними сухофруктами або горішками» (Плескають)

3. Практичне завдання «Сортувальний кошик» (7 хвилин
  • Практикум «Моя здорова тарілка»: Захід, на якому діти або дорослі самостійно моделюють ідеальний прийом їжі, використовуючи принципи гармонійного поєднання білків, жирів та вуглеводів. 
  • Челендж «Мій корисний перекус»: Залучення учасників до створення альтернатив шкідливим снекам з демонстрацією власних ланч-боксів із фруктами, горіхами чи овочами.
  • Учасники діляться на дві команди (або викликаються кілька добровольців). Перед ними стоять два кошики: «Кошик Енергії» (корисна їжа) та «Кошик-пастка» (шкідлива їжа чи фастфуд). Завдання — швидко розсортувати картки з продуктами.
    Приклади карток для сортування:
    • В Кошик Енергії: Броколі, банани, вівсянка, риба, сир, яйця, горіхи.
    • В Кошик-пастку: Сухарики солені, цукерки-шипучки, картопля фрі, майонез.
    Ведучий разом з аудиторією перевіряє кошики і робить короткий коментар про те, чому, наприклад, горіхи корисні для мозку, а велика кількість цукру викликає втому.

    4. Фінал та Головне правило (3 хвилини)
    Ведучий: Ви чудово впоралися! А тепер запам'ятайте Правило здорової тарілки: половину вашої порції завжди мають займати овочі та фрукти, чверть — корисні білки (м'ясо, риба, яйця, бобові), і ще чверть — складні вуглеводи (каші, цільнозерновий хліб).
    Давайте пообіцяємо своєму організму хоча б сьогодні зробити один корисний вибір — замість солодкого батончика з'їсти фрукт чи горішки. Будьте здорові та енергійні!



 




Профілактика отруєння грибами базується на правилах безпечного збору, купівлі та приготування. 

Основні правила безпеки
  • Збирайте лише знайомі гриби: Відмовляйтеся від дикорослих грибів, у яких ви сумніваєтеся. Особливо небезпечні пластинчасті гриби (наприклад, бліда поганка), які легко сплутати з печерицями або сироїжками. 
  • Не купуйте на стихійних ринках: Не купуйте гриби з рук, на узбіччях доріг або в місцях несанкціонованої торгівлі. 
  • Уникайте небезпечних екземплярів: Не беріть старі, переспілі, червиві або пошкоджені гриби, а також ті, що виросли під час посухи (тоді токсини концентруються сильніше). Не збирайте гриби поблизу трас, заводів чи підприємств.
  • Правильно готуйте: Переробляйте гриби в перший день після збору. Ретельно їх мийте та відварюйте кілька разів у підсоленій воді (не менше трьох разів по 30 хвилин). 
  • Обмежте групи ризику: Гриби є важкою їжею. Їх категорично не можна давати дітям до 12 років, вагітним жінкам, жінкам, які годують груддю, та людям похилого віку. 











пʼятниця, 9 жовтня 2026 р.





 Всесвітній день психічного здоров’я (World Mental Health Day) або 

День ментального здоров’я у світі та в Україні відзначається щороку 10 жовтня. Свято покликане звернути увагу на проблеми, пов’язані з психічним станом людини, та для підтримки людей з подібними захворюваннями. Основна мета цього святкування – скоротити поширеність захворювань, пов’язаних з психічними розладами: депресивні стани, фобії, розлади особистості, алкогольна та наркотична залежності, шизофренія, недоумкуватість, порушення свідомості тощо.

Окрім того, Всесвітній день ментального здоров’я спрямований на підтримку людей, які не страждають на серйозні відхилення з боку психіки, проте переживають скрутні часи та потребують сили волі й характеру, які б допомогли їм впоратися з будь-якими життєвими труднощами.

День психічного здоров’я вперше з’явився в 1992 році і став щорічним заходом за підтримки ВООЗ та Всесвітньої Федерації психічного здоров’я.

Кожному четвертому українцю загрожує психічний розлад через війну. Такі дані оприлюднила Всесвітня організація охорони здоров’я. Йдеться про тривоги та стрес, а також важчі стани, що включають посттравматичний стресовий розлад, викликаний тривожними подіями.

Слідкувати за власним психологічним станом також необхідно.

"Треба бути спостережливим до себе і до своїх близьких, зокрема, в дрібницях. Якщо ви почали частіше травмуватись у побуті, під час приготування їжі, до прикладу, це також ознака, що психіка нестабільна. Тут необхідно зосередитись на диханні. Концентруйтесь на тому, як ви видихаєте, робіть видихи довшими. Це може заспокоїти".Дуже важливо зайняти себе чимось: спортом,хобі, поговорити з близькими, інколи поплакати чи покричати серед природи. добре виспатись, подивитися розважливий фільм.


Тому, що війна, економічні, матеріальні проблеми, негаразди впливають  на психіку не лише дорослих, а й дітей. Всім відомий вислів:




"Якщо у житті дитини з'являється булінг в її оточенні, виникає зайве травмування, дитина частіше плаче чи менше спілкується — на це батькам варто звертати увагу. Сьогодні потреба у спілкуванні,комунікації психологічному супроводі, доброму слові, підтримці рідних , суспільства та держави підвищена у кожного з нас".




четвер, 8 жовтня 2026 р.

 Основні правила безпеки при поводженні з електроприладами допомагають уникнути ураження струмом та пожеж: 



Загальні правила користування
  • Перевірка стану: Використовуйте лише справні прилади. Перед кожним увімкненням перевіряйте цілісність кабелю, вилки та корпусу.
  • Волога та руки: Ніколи не торкайтеся ввімкнених приладів мокрими руками і не користуйтеся ними у вологих приміщеннях або поблизу води.
  • Нагляд: Вимикайте електроприлади (особливо нагрівальні, праски, чайники) з розетки, коли залишаєте їх без нагляду або виходите з дому.
  • Шнури та дроти: Не тягніть за кабель із силою, щоб витягнути вилку з розетки, не підвішуйте на дроти речі та не прокладайте їх під килимами чи біля гарячих поверхонь.
  • Безпека з подовжувачами та розетками
    • Перевантаження мережі: Не вмикайте кілька потужних приладів (обігрівач, пральну машину, чайник, мікрохвильову піч) в одну розетку або один подовжувач одночасно. Це викликає перегрів кабелю та розплавлення ізоляції.
    • Подовжувачі: Вони призначені переважно для малопотужної техніки (настільні лампи, зарядні пристрої, ноутбуки). 
    • Дії в надзвичайних ситуаціях
      • Запах гару, іскріння або тріск: Негайно вимкніть прилад із розетки або знеструмте квартиру через щиток (автоматичні вимикачі). 
      • Загоряння: Не гасіть палаючі електроприлади водою (це може призвести до ураження струмом). Спочатку знеструмте пристрій, використайте порошковий вогнегасник або накрийте щільною ковдрою, щоб перекрити доступ повітря, і телефонуйте за номером 101.
      • Ураження людини струмом: Не торкайтеся потерпілого голими руками. Спершу відключіть джерело живлення (витягніть вилку або вимкніть автомат), відведіть дріт сухим дерев'яним предметом і викличте швидку допомогу (103). 

 

Тренінгове заняття на тему:

«Збереження психічного здоров’я в умовах війни»




Озвучуємо мету заняття та пояснюємо його актуальність у контексті війни.

Кредо заняття: «Зберігаючи спокій всередині, ми стаємо сильнішими перед обличчям зовнішніх викликів».

В умовах війни збереження психічного здоров’я є вкрай важливим, адже саме воно дозволяє людям адаптуватися до нових реалій, зберігати працездатність і підтримувати взаємодію в суспільстві. Для молоді, яка лише формує свою емоційну стійкість, війна стає серйозним випробуванням, що може призводити до стресу, тривожності, страхів і навіть депресії.

В умовах війни збереження психічного здоров’я — це не лише питання особистого благополуччя, а й основа для підтримки стійкості суспільства в цілому. Навички, отримані на цьому занятті, допоможуть учням краще адаптуватися до реалій сьогодення та долати виклики.


1. Міні-лекція (10 хвилин):

Що означає психічне здоров’я?

Психічне здоров’я – це стан добробуту, в якому людина здатна реалізовувати свій потенціал, долати щоденні стреси, ефективно й плідно працювати та робити внесок в життя своєї спільноти. Таким є визначення ВООЗ. Тобто, психічне здоров’я – це не просто відсутність симптомів психічних захворювань.  

Воно передбачає можливість керувати своїм життям та активно долати поточні виклики. А також здатність отримувати задоволення у повсякденному житті. 

Психічне здоров’я охоплює широке коло почуттів і думок, які виникають у нашому житті у відповідь на те, що з нами відбувається. Наприклад, нормально часом відчувати смуток, самотність, розчарування чи розгубленість. Ці почуття знайомі усім нам і є частиною звичайного життя людини.

Якщо ж такі думки й почуття починають домінувати, особливо без очевидної причини, і заважають нам отримувати задоволення від життя – це може означати певну проблему із психічним здоров’ям. 


2. Вправа «Ресурси» (15 хвилин)

1. Роздаємо учням картки зі стресовими ситуаціями.

Картка 1:

Ти перебуваєш у сховищі під час повітряної тривоги. Хтось із людей починає панікувати, і це передається іншим. Як ти будеш діяти?

Картка 2:

Ти отримав(ла) важливу новину, яка тебе сильно засмутила. У цей момент тобі потрібно зосередитися на виконанні завдання. Що ти зробиш, щоб заспокоїтися?

Картка 3:

Твій близький друг переживає сильний стрес і не хоче з тобою спілкуватися. Як ти можеш йому допомогти?

Картка 4:

Через перебої з електропостачанням ти не можеш завершити важливу роботу. Це викликає роздратування та злість. Що ти зробиш?

Картка 5:

Під час уроку ти відчуваєш тривогу через новини про війну. Як ти можеш допомогти собі, щоб сконцентруватися?

Картка 6:

Хтось із твоїх знайомих постійно поширює негативну інформацію про ситуацію в країні, що ще більше тебе тривожить. Як ти відреагуєш?

Картка 7:

Ти дізнався (- лася), що важлива для тебе подія була скасована через війну. Це викликало у тебе розчарування. Як ти впораєшся з цим почуттям?

Картка 8:

Під час повітряної тривоги тобі потрібно заспокоїти молодших дітей, які дуже бояться. Що ти зробиш?

Картка 9:

Ти довго чекав (- ла) на дзвінок від близької людини, яка перебуває в зоні бойових дій, але зв’язок зник. Що ти зробиш, щоб не панікувати?

Картка 10:

Після важкого дня ти відчуваєш втому та емоційне виснаження. Які дії ти зробиш для відновлення сил?

Ці ситуації допоможуть учням розвивати навички пошуку рішень та використання власних ресурсів для подолання стресу.

2. Кожен учасник описує, як він би відреагував у цій ситуації.

3. Обговорюємо, які ресурси (внутрішні чи зовнішні) можуть допомогти.

 

Коли точно потрібно звертатись по допомогу.


Ознаки, які потребують уваги фахівців:

  •  Розрив зв’язків із вашим звичним оточенням – якщо ви уникаєте близьких і друзів, повністю втратили бажання спілкуватись.
  •  Порушення сну – тривалий сон протягом дня або неможливість заснути уночі, особливо при постійному  відчутті втома та браку енергії. 
  •   Порушення харчування – наприклад, якщо ви зовсім забуваєте поїсти.
  •  Нав’язливі думки та одержимість одною темою – політикою, здоров’ям, смертю. 
  •  Ігнорування особистої гігієни та зовнішнього вигляду, якщо ви перестали турбуватися про себе. 
  •  Якщо ви не можете сконцентруватися, забуваєте прості речі, вам важко підтримувати розмову та приймати прості рішення. 
  •  Відчуття паніки, постійна тривога, якої ви не можете позбутися. 
  •  Тривалий пригнічений стан, втрата інтересу до речей і занять, які зазвичай вам подобаються.
  •                                                         АЛГОРИТМ 


Як зберегти психічне здоров'я

  • Контролюйте інформацію: Обмежуйте час читання новин до кількох разів на день.
  • Підтримуйте рутину: Намагайтеся дотримуватися звичного розпорядку дня та сну.
  • Спілкуйтеся: Говоріть про свої почуття з близькими чи довіреними людьми.