вівторок, 1 вересня 2026 р.

 Вступний інструктаж з безпеки життєдіяльності учнів.

 Загальні правила поведінки під нас навчально - виховного процесу.


 Обставини та причини найбільш характерних нещасних випадків, що сталися в навчальних закладах. 

Безпека життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу в закладі ґрунтується на свідомому і сумлінному виконанні правил. 

Основні види життєдіяльності в закладі освіти - це праця, навчання, гра, творчість.

 Під час знаходження в навчальному закладі потрібно усвідомлювати наслідки своїх дій, щоб не створити небезпечну ситуацію, виробивши відчуття особистої безпеки та безпеки оточуючих; розуміти те, що безпека, перш за все, залежить від кожної людини, її ставлення до навколишнього середовища та інших людей. У процесі навчання учні оволодівають різними навичками, їх залучають до суспільно корисної, продуктивної праці. Усі учасники навчально - виховного процесу  проходять інструктаж (навчання) з питань безпеки життєдіяльності, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, правильних дій при виникненні надзвичайної ситуації, правил дорожнього руху. 

Здобувачі освіти, вихованці закладу освіти зобов’язані:

 • Виконувати вимоги з безпеки життєдіяльності, передбачені відповідними правилами та інструкціями, дотримуватися дисципліни, навчатися сумлінно; 

• Берегти обладнання, інвентар, матеріали, навчальні посібники тощо, бережливо ставитися до майна школи; 

• Сумлінно дотримуватись правил особистої гігієни і санітарних норм на місці праці;

 • Виконувати лише ту роботу, яку доручив учитель, керівник;

 • Не входити до навчального кабінету без дозволу вчителя; 

• Не підходити до відкритих вікон, починаючи з II поверху; 

• Не бігати в класах, коридорах навчального закладу під час навчально-виховного процесу; 

• Не підходити близько до внутрішніх балконів та не перехилятися через них, не спускатися перилами сходів;

 • Не допускати грубощів, образ, застосуванні протиправних дій у вирішенні конфліктних ситуацій до оточуючих;

 • Не приносити до школи небезпечні предмети (ріжучі, колючі, вибухові, вогненебезпечні предмети, газові балончики, петарди та інше); 

• Не палити; 

• Під час проведення уроків не покидати навчальний кабінет; 

• Не виносити зі школи матеріальні цінності;

 • Співпрацювати з адміністрацією навчального закладу щодо створення безпечних умов для навчання (повідомляти про всі недоліки, які можуть призвести до небезпеки життєдіяльності під час навчальновиховного процесу. 

Як приймати відповідальні рішення? Завжди намагатися діяти під час навчально-виховного процесу так, щоб не викликало неприємних почуттів у вас та інших людей:

 • Перш ніж щось зробити чи сказати, оцінити наслідки своєї поведінки за допомогою почуттів; 

• Для цього уявити, як розвиваються події і які виникнуть почуття у вас і оточуючих (вчителів, адміністрації навчального закладу, учнів); 

• Якщо ці почуття неприємні, такий варіант поведінки неприйнятий, виберіть інший; 

• Якщо ці почуття приємні, цей варіант прийнятий. 

Обставинами та причинами найбільш характерних нещасних випадків, що сталися в навчальних закладах за останні роки є: 

Травмування внаслідок протиправних дій інших осіб (бійки між учнями під час перерв у коридорах, на вулиці) 

• Невиконання учнями, вихованцями правил безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в спортивному залі та на майданчику; 

• Невиконання школярами вимог інструкцій з безпеки життєдіяльності (біг по коридорах під час перерв, дитячі пустощі під час прийому їжі в їдальні). 

 Вимоги пожежної безпеки в навчальному закладі. Знайомство з Правилами пожежної безпеки для закладів, установ організацій і підприємств системи освіти України. Правила поведінки під час пожежі в навчальному закладі. Інструкція визначає організаційні і технічні заходи з пожежної профілактики з метою недопущення розповсюдження пожежі на випадок її виникнення. 

Кожен учень, вихованець навчального закладу зобов’язаний знати і точно виконувати правила пожежної безпеки, а при виникненні пожежі, заспокоївшись, виконувати вимоги інструкції та вказівки дорослих щодо виходу у небезпечне місце від вогню. 

У приміщеннях та на території закладу освіти забороняється палити і розкидати запалені сірники, застосовувати в приміщеннях відкритий вогонь (паяльні лампи, факели тощо).

 На території навчального закладу не дозволяється розкладання вогнищ, спалювання сміття, відходів, пакувальних матеріалів. 

Постійно утримувати робоче місце в чистоті. 

Використовувати пожежні рукавиці, пожежний інвентар та інструменти тільки за призначенням. Не використовувати у приміщеннях електрокип’ятильники, чайники та інше (окрім місць, спеціально відведених і обладнаних для цього) не залишати без нагляду ввімкнені в електромережу кондиціонери, комп’ютери, радіоприймачі тощо. Під час експлуатації електроустановок не дозволяється: 

• Використовувати кабелі і проводи із пошкодженою ізоляцією або такою ізоляцією, що втратила захисні властивості; 

• Залишати під напругою електричні проводи і кабелі з неізольованими кінцями; 

• Переносити ввімкнені прилади та ремонтувати обладнання, яке знаходиться під напругою; • Залишати без догляду ввімкнені в електромережу нагрівальні прилади, обладнання; • Користуватися пошкодженими (несправними) розетками; 

• Зав’язувати і скручувати електропроводи; 

• Застосовувати саморобні подовжувачі, яку не відповідають вимогам ПУЕ щодо переносних (пересувних) електропроводів. Забороняється самостійно усувати несправності електромережі і електрообладнання. Черговим учням після закінчення навчально-виховного процесу зачинити вікна, відключити освітлення, електроживлення приладів та обладнання ( за винятком чергового освітлення та електрообладнання, яке за вимогами технології повинно працювати цілодобово).

 Оглянути приміщення, переконатися у відповідності порушень, що можуть призвести до пожежі, і тільки після цього замкнути двері. У разі виявлення порушень доповісти черговому вчителюю, класному керівнику, керівнику навчального закладу або працівнику, який його заміщує. Кожен учасник навчально-виховного процесу, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів, підвищення тешіератури в приміщенні тощо),зобов’язаний : негайно повідомити про це за тел.01 до пожежної частини (при цьому слід чітко назвати адресу об’єкта, місце виникнення пожежі, а також своє прізвище); зздіяти систему сповіщення людей про пожежу почувши сигнал сповіщення про пожежу, розпочати евакуацію під керівництвом дорослих з будівлі до безпечного місця згідно з планом евакуацію.

 Забороняється використовувати пожежний інвентар та обладнання для потреб, не пов’язаних із пожежегасінням. 

Правила поведінки під час пожежі в навчальному закладі у випадку, коли поруч з учнем нема дорослої людини: 

1. Пожежа у твоєму класі, приміщенні навчального закладу, в якому ти знаходишся: 

• Якщо можеш вийти з класу через двері, рятуйся сам і допоможи іншим людям;

 • Якщо вихід перекрито вогнем, але ти знаходишся не вище другого поверху або поряд є дерево чи пожежна драбина, вибирайся з класу через вікно; 

• Під час пожежі не можна ховатися в глухі кути, під парти, шафи, у коморі тощо; 

• Захищай органи дихання і закрий щілини під дверима (краще вологими ганчірками); 

• Подавай сигнали рятувальникам. 

2.Пожежа в коридорі навчального закладу; 

• Перш ніж визирнути в коридор, торкнися тильною стороною долоні ручки вхідних дверей. Якщо вона гаряча, не відчиняй, там пожежа;

 • Якщо ручка дверей холодна, визирни в коридор. Якщо там вогонь або багато диму, зачини двері; 

• Якщо диму небагато, але він йде знизу, це означає, що пожежа на нижніх поверхах. Не спускайся вниз, зайди в клас, зачини двері, чекай на допомогу рятувальників; 

• Якщо неможливо залишити приміщення і в тебе є мобільний зв’язок, зателефонуй за номером 101, щоб повідомити про себе. Зачинися у приміщенні з виходом до вікна; 

• Якщо пожежа сталася вище поверхом, попередньо захистивши органи дихання, спускайся вниз сходами




четвер, 27 серпня 2026 р.





29 серпня в Україні відзначається День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави. 


Цей день приурочено до трагічних подій під Іловайськом у серпні 2014 року, коли українські військові зазнали найбільших втрат під час виходу з оточення «зеленим коридором». Символом цієї пам'яті є квітка соняшника, оскільки саме на полях соняшників на Донбасі полягло багато українських воїнів. 
Орієнтовна структура уроку:
  • Тема: «Пам'ятаємо заради майбутнього» 
  • Мета: вшанувати подвиг військовослужбовців і добровольців, які віддали життя за Україну; виховувати патріотизм, повагу до захисників та розуміння ціни української свободи.
  • Головні акценти:
    • Історія встановлення пам'ятної дати (Указ Президента № 621/2019).
    • Іловайська трагедія як символ болю і мужності.
    • Соняшник як національний символ пам'яті.
    • Загальнонаціональна хвилина мовчання. 
  • Боротьба українського народу за волю триває століттями. На цьому шляху ми зазнали безліч втрат. Сьогодні і наше покоління стало свідком страшної війни,  ми живемо в умовах ще більшого жаху, принесеного повномасштабним вторгненням окупантів. 

    Прикладом незламності українського духу став Іловайськ. 




  • 29 серпня 2014 року ворог, зрадивши домовленості, підступно розстріляв колони українських військових. 

  • У той кривавий день 366 захисників загинули, 429 отримали поранення, 158 зникли безвісти, 300 потрапили у полон. 

  • Саме тому ця дата стала Днем пам’яті захисників України.

  • Смертельний «зелений коридор» пролягав крізь поля з соняшниками. Відтоді ця квітка — з чорним, як українська земля, зернятком — стала символом Іловайської трагедії. Вона проростатиме знову й знову, як символ відродження українців, скільки б ворог не намагався нас знищити .

  •                                  Соняхи Іловайська 

  •   Обвуглені, посічені уламками,

  •  В шмаття роздерті, та незламні, хоч і зламані,        

  •  Обезголовлені, ущент розчавлені,

  • Зчорнілі, горем згорблені, оставлені…

  • Стоять, мов тіні, соняхи знівечені.
    Літають поруч душі їх обпечені.
    Вони вмирали разом із солдатами
    І теж ставали душами крилатими.
    А ті поодинокі, що вціліли,
    Схилялися над мертвими й тужили.
    І більше не дивились в бік світила,
    Щоб мертвих їхня тінь від сонця вкрила.
    Ось обстріли припинені нарешті…
    Крізь куряву ясніють неба решти.
    І прошивають тишу онімілу
    Рингтони про не вмерлу Україну.
    То тут, то там вмикають телефони
    Дзвінками рідних ті гучні рингтони.
    Живі шукали вбитих і дзвонили,
    І щохвилини соняхи тремтіли
    Від тих дзвінків, що серпень розривали
    І до мурах, до кісточок проймали.
    Вивозили КамАЗами убитих…
    Насінням сльози капали із квітів…
    Давно вже телефони розрядились,
    Але і досі у нічному полі
    Вчувається, як піснею встелилась
    Жага до перемоги та до волі.
    © Ірина Іваськів 30.08.2021








  • СОНЯШНИК
    Стихли крики і постріли бою,
    Сонце котиться в даль золоту.
    В полі соняшник, символ героїв,
    Тягне квіти свої в висоту.
    Бачить свідок жахливих трагедій
    В літній тиші з минулого сни, -
    Екіпаж на маневрі прогледів
    Спопеляючий випад війни.
    Командира боєць не дослухав,
    Розвернути машину не зміг.
    Жовтий соняшник, квітка розлуки,
    Від розриву снаряда приліг.
    Вечір вийшов в серпанку густому
    І суцвіття закрив золоте.
    Командирський механік додому,
    До сестрички уже не прийде.
    Тільки в темряві голову далі
    Розвернув проти ходу Ковша
    Жовтий соняшник, квітка печалі,
    України безсмертна душа.


  • Ніколи не забудемо мужнього подвигу наших Героїв. Не пробачимо ворогу. Не зрадимо того, у що віримо і за що боремося.

    Вічна шана та світла пам’ять загиблим Захисникам України! Вони житимуть доти, доки ми їх пам’ятаємо.


середа, 26 серпня 2026 р.

 





Мета уроку:

  • Формування предметних та ключових компетентностей: розкрити та поглибити значення понять «гідність», «повага» та «мова гідності»; показати дивовижну силу слова як інструменту підтримки, творення добра, захисту власних кордонів та мирного розв'язання конфліктів.

  • Національно-патріотичне виховання: на прикладах постатей Лесі Українки, Василя Сухомлинського, а також сучасних Героїв України (Олександра Мацієвського, Катерини Поліщук, Михайла Діанова, Святослава Паламаря, Юлії Паєвської, Гліба Стрижка) розкрити гідність як національний код українців, внутрішній щит та джерело незламності духу.

  • Розвиток навичок спілкування: розвивати культуру усного та цифрового мовлення, вміння обирати ввічливі та підтримувальні формулювання у щоденній взаємодії, зокрема під час дистанційного навчання.

  • Соціально-емоційне згуртування: створити теплу, безпечну, позитивну й натхненну атмосферу в дитячому колективі на початку нового навчального року; сформувати усвідомлене прагнення дотримуватися спільного «Кодексу мови гідності».



Формат уроку: онлайн (дистанційний).

Обладнання: презентація.

ХІД УРОКУ

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Привітання та вшанування Героїв



Сьогодні ми знову зібралися разом, щоб продовжити наш шлях до нових вершин. Навчання — це не лише про підручники, зошити та домашні завдання. Це, насамперед, про розвиток кожного з вас, про дружбу, вміння слухати один одного, висловлювати власні думки, про взаємну толерантність і гідність.

У цьому навчальному році на нас чекає багато нових викликів, але я впевнена, що разом ми впораємося з будь-якими труднощами. Головне — підтримувати один одного, вірити у власні сили та зберігати позитивний настрій.


Сьогодні ми маємо найперше подякувати нашим захисникам і захисницям, які боронять Україну. Завдяки їм ми можемо щоранку прокидатися у своїх ліжечках, жити, бачити рідних, навчатися, мріяти й гратися.

 Особливу шану віддаємо тим Воїнам, які віддали своє життя за нашу свободу й мирне майбутнє.

Вшануймо їхню пам'ять хвилиною мовчання (хвилина мовчання).

Слава Україні! «Героям Слава!»

Наші Воїни дарують нам можливість усміхатися й радіти новому дню.


 Тож давайте зараз налаштуємося й згадаємо, яким яскравим було наше літо!


2. Емоційне налаштування. Гра «Це точно про мене!»

  • Помахайте рукою, якщо цього літа ви хоча б раз сміялися так голосно, що вас почули сусіди.

  • Покажіть великий палець(ОК!), якщо усвідомлюєте «на всі сто», що ви тепер — дорослі учні 4 класу!

  • Обійміть себе, якщо дуже скучили за школою.

  • Поплескайте в долоні, якщо скучили за своїми однокласниками.

  • Покажіть руками велике коло, якщо літо здалося вам занадто коротким.

  • Зобразіть хвилі руками, якщо купалися в річці, морі чи басейні.

  • Погладьте себе по животику, якщо смакували влітку морозивом.

  • Покажіть, ніби відкриваєте книжку, якщо читали під час канікул.

  • Покрутіть руками, ніби крутите педалі велосипеда, якщо каталися на велосипеді, самокаті чи роликах.

  • Потягніться вгору, якщо багато часу проводили на свіжому повітрі.

  • Покажіть свої «сильні м'язи», якщо допомагали батькам чи рідним.

  • Намалюйте пальцем у повітрі сердечко, якщо влітку знайшли нового друга або зробили добру справу.

  • Покажіть зірочку пальчиками, якщо прагнете навчитися чомусь новому цього року.

  • Простягніть руки вперед, якщо готові до нових пригод у 4 класі!

  • Покладіть руку на серце, якщо вірите, що цей навчальний рік буде щасливим.




ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Сьогодні ми починаємо перший урок 

з особливої та дуже важливої теми — 

«Мова гідності».




2. Відкриття теми й поняття гідності

Як ви розумієте значення слів «мова» і «гідність»? (Відповіді учнів)

Мова — це наш головний засіб спілкування та вираження думок.

Гідність — це внутрішня цінність кожної людини. Вона проявляється через:

Повагу до себе й інших: усвідомлення, що кожна людина важлива та унікальна.

Уміння не ображати: гідна людина ніколи не принижує інших і не глузує з чиєїсь слабкості.

Вибір слів і тону: лагідні слова й спокійний тон показують високу культуру спілкування.

Уміння слухати: здатність вислухати думку іншого, зрозуміти й підтримати.

Отже, гідність — це коли людина поважає себе та шанує інших. А мова гідності — це слова, після яких хочеться усміхатися, дружити й творити добро. Це наша щоденна внутрішня сила! Коли ми говоримо з повагою, світ навколо стає теплішим — навіть крізь екрани наших моніторів.





3. Мова гідності у складних ситуаціях життя

Говорити мовою гідності легко, коли все навколо добре. А як вона працює у складні моменти, коли виникає суперечка чи навіть небезпека?




а) Моделювання ситуації: «Конфлікт чи порозуміння?»

Уявіть: ви грали в онлайн-гру або робили спільний проєкт, і хтось із друзів помилився або зробив щось не так, як вам хотілося. Як ви вчините? (учні відповідають).

  • Отже, якщо людина веде себе негідно: кричить, назває «неуком», не стримує свої емоції, то і результат буде такий: образи та зіпсований настрій у обох, зруйнована дружба. Конфлікт вибухнув, як вулкан.

  • А якщо людина веде себе гідно, поважає співрозмовника, добирає відповідні слова: «Я засмучений/засмучена, що так вийшло. Але давай розберемося разом, як це виправити». І як результат, проблему буде вирішено, учасники гри/спільного проєкту залишаться друзями, а довіра стане ще міцнішою.

Висновок: Мова гідності — це не про слабкість. Це сила відповідальної та мудрої людини. Вона допомагає зупинити сварку до того, як вона перетвориться на «війну» між друзями.



б) Бесіда-роздум: «Як мова гідності будує мир»

Сьогодні наша країна виборює свою свободу й мир. Наші воїни захищають нас зі зброєю в руках. Але чи знаєте ви, як виборюють підтримку для України дипломати й лідери країн?

Вони говорять мовою гідності:

  • Не опускаються до рівня ворога, який використовує брехню й образи.

  • Твердо, сміливо й з глибокою повагою заявляють про наші права та цінності.

  • Об'єднують весь світ навколо правди.

Пам'ятайте: мир завжди починається з того, як ми спілкуємося один із одним. Сильна країна складається з людей, які поважають себе та інших!




4. Видатні українці — вартові гідності

Мова гідності — це неймовірна сила, яка належить нам за правом українців. Протягом усієї нашої історії видатні земляки показували всьому світу, що таке справжня внутрішня сила, повага до себе, інших та незламність.

Подивіться на екран. Перед вами люди, чиї слова та вчинки стали прикладом гідності для всього світу:

  • Леся Українка — «Крилате слово та незламність духу»
    Леся з дитинства мала важку хворобу, їй часто було дуже боляче. Але вона ніколи не жалілася й не чекала жалю від інших. Вона обрала слово своєю зброєю й казала: «Щоб не плакать, я сміялась». Її слова надихали цілі покоління бути сильними й поважати свою культуру.

  • Василь Сухомлинський — «Серце, віддане дітям»
    Видатний український учитель, який навчав дітей найважливішому — людяності. Він казав, що кожне слово має свою вагу, а людина змалечку має вчитися берегти гідність — і свою, і своїх друзів, батьків, учителів.

  • Герої, які зберегли гідність і не зламалися у полоні та перед лицем ворога:
    Справжньою силою гідності є наші захисники й захисниці, які пройшли крізь важкі випробування, але зберегли світло й незламність у своєму серці:


    • Олександр Мацієвський: Герой України, снайпер 119-ї окремої бригади ТрО. Став уособленням непохитної військової гідності перед лицем смерті. Потрапивши в оточення та полон, на вимогу російських окупантів зняти шеврон або скоритися, він спокійно дивлячись у вічі ворогу, вимовив свої останні слова: «Слава Україні!», після чого був розстріляний.


    • Дмитро Коцюбайло («Да Вінчі»): Легендарний доброволець, командир батальйону «Вовки Да Вінчі». Його мова — це приклад лідерської гідності. Він завжди спілкувався з глибокою повагою до своїх бійців, уникав зверхності, ніколи не шукав дешевої слави, а кожне його інтерв'ю чи звернення було сповнене виваженості, відповідальності за життя підлеглих та абсолютної відданості державній ідеї. Був учасником битви за Херсонщину у 2022 р. Загинув у 2023 р. у боях за Бахмут Донецької області.


    • Михайло Діанов: Старший сержант 36-ї окремої бригади морської піхоти, захисник «Азовсталі». Світ облетіло його фото з пораненою рукою та посмішкою з підземелля заводу. Після звільнення з полону Михайло дав десятки інтерв'ю, продемонструвавши гідність пораненого воїна. Він відкрито й спокійно говорив про тортури та пережиті страждання, але без жодної жаги до сліпої помсти чи деструктивної агресії. Його мова — це розмова сильної людини, яка перемогла систему знущань своїм оптимізмом, вірою в побратимів та внутрішнім спокоєм.


    • Святослав Паламар («Калина») — заступник командира легендарного полку «Азов». Він захищає Україну з 2014 року та є одним із мужніх оборонців Маріуполя (2022р.). Під час найважчих боїв на заводі «Азовсталь», навіть під обстрілами й авіабомбами, Святослав щодня записував звернення до всього світу. Спокійним, твердим та дуже ввічливим голосом він розповідав правду про війну. Його слова довели: справжній український захисник зберігає високу культуру, вихованість і незламність духу за будь-яких умов! Був у полоні до 2023 р.


    • Катерина Поліщук («Пташка»): Перебуваючи у важких умовах полону, вона не втратила віри, посміхалася ворогам у очі та підтримувала всіх своєю стійкістю. Вона показала, що внутрішню гідність неможливо забрати чи зламати.


    • Юлія Паєвська («Тайра»): Відома доброволиця та парамедик. Перебуваючи у важкому тримісячному російському полоні, Юлія зберегла дивовижну внутрішню стійкість. Після звільнення її публічні виступи (зокрема перед Конгресом США) стали зразком гідності: без мови ненависті чи слабкості вона спокійно, аргументовано та з глибокою повагою до людського життя розповідала правду про воєнні злочини, захищаючи честь українського воїнства.


    • Гліб Стрижко: Морський піхотинець, який дістав важкі поранення у Маріуполі та потрапив у полон із роздробленим обличчям і тазом. Його історія та інтерв'ю після повернення вражають мовою особистої честі. Він відкрито розповідає, як у полоні відмовлявся опускати голову перед конвоїрами, розмовляв виключно українською та змушував ворогів поважати себе як рівного, демонструючи, що гідність — це внутрішній щит, який неможливо зламати фізично.


Як ви гадаєте, що допомагало цим людям не зламатися у найважчі хвилини? (Діти висловлюють думки)

Висновок: Їм допомагала внутрішня гідність! Коли людина любить свою країну, поважає себе та захищає правду — її дух стає міцнішим за будь-яке залізо. Усі вони обирали й обирають мову гідності. Вони не опускалися до слабкості чи зневіри, а завжди тримали серце світлим, а слово — твердим і чесним. Наші Герої довели: гідність — це наш національний код, а світло й правда завжди перемагають!


5. Гра «Чарівний перекладач»


Великі українці змінювали і змінюють світ своїм прикладом. А ми з вами можемо змінювати світ навколо нас щодня — починаючи з нашого класу! Перевіримо, як ми вміємо обирати гідні слова у грі «Чарівний перекладач»…

Правила: Учитель показує на екрані «колючу» фразу, а діти перекладають її мовою гідності.

КОЛЮЧЕ СЛОВО

ПЕРЕКЛАД «МОВОЮ ГІДНОСТІ»

Замовкни!

Будь ласка, послухай мене / дай мені висловитися.

Не заважай!

Давай зачекаємо хвилинку / давай домовимося трохи пізніше.

Не хочу!

Дякую за пропозицію, але я зараз не можу.

Ти погано зробив.

Спробуй ще раз — я вірю, що в тебе все вийде!

Відійди!

Будь ласка, дай мені трохи простору / давай розійдемося.

Ти невдаха! У тебе нічого не вийде!

Ти молодець, що намагаєшся! Наступного разу буде краще.


Чудово впоралися! Пам’ятайте, діти, коли ви чуєте на свою адресу «колюче» слово, знайте: це слово показує стан того, хто його сказав (із сірого кошика).

Скажіть, як же треба діяти?

  1. Не відповідати тим самим (не кидатися колючками у відповідь).

  2. Скажи твердо, але гідно: «Зі мною так розмовляти не можна» або «Я готовий/а обговорити це спокійно».