Наближається одне з найбільших християнських свят - Великдень або Паска. Найсвітліше і найрадісніше релігійне свято.
Українці мають свої традиції у підготовці та святкуванні. Розглянемо ті, що прийшли до нас ще з давніх давен, але не всі залишилися.
Підготовка до Великодня
В сучасному світі ми починаємо підготовку за тиждень, а то і лише з четверга. Але традиційно вона має починатися за сорок днів до Паски. Ці дні називаються Великим Постом - це час, коли віряни відмовляються від молочної та м’ясної продукції, від яєць. А ще, чи не найголовніше, це час духовного очищення і загартування. Так очищається душа і тіло. У християн Великий Піст - це символ 40-денних страждань Христа в пустелі.
Найсуворішим є останній тиждень напередодні Великодня. Тоді і починається звична нам підготовка оселі та кошика до великого свята.
Тиждень перед Великоднем
Його ще називають Страсним, Чистим, Вербним або Білим.
До Великодня господарі повинні прибрати оселі та ділянки від сміття, яке залишилося після зими та привести до ладу саму оселю. Традиційно це потрібно було зробити до четверга.
Раніше вся робота була розділена чітко за днями тижня:
- понеділок: мазали глиною і білим стіни в хаті, мили вікна, двері, столи, складали речі, викидали зайве;
- вівторок: господар приводив до ладу хлів, господиня займалася пранням – і це не тільки речі, а й штори, ковдри, постіль, усе;
- середа: закінчували прибирання, якщо не встигли напередодні, прибирали присадибні ділянки, завершували городні роботи, готували святковий одяг – це мало бути найкраще вбрання;
- четвер: або ще Чистий Четвер - день, з якого починаються великодні свята, в цей день печуть паски, також була традиція виварювати сіль (кам’яна сіль варилася у воді, поки не ставала чистою і білою);
- п’ятниця: або ще Страсна П’ятниця – це день, коли Ісус Христос здійснив свій шлях на Голгофу і помер на хресті, цього дня згадують про страждання, які передували Вознесінню; цей день вважається найсуворішим - не можна прибирати, прати, шити, вишивати, працювати фізично і веселитися, дехто вживає лише пісний хліб і воду;
- субота: останній день посту, збирається великодній кошик;
- неділя – Великдень, зночі йдуть до церкви на службу, служиться цілий день, всі охочі можуть потрапити на святкову службу, у будь-який час, після чого вертаються додому – розговітися і святкувати цей світлий день.
- Звичайно, з плином часу, якісь традиції залишилися в минулому. Проте, зустрічати Великдень у чистоті тіла та душі – це звичай і спосіб життя українців.
