Друга Світова війна - вона все далі і далі від нас, ми всі знаємо, що вона була страшною та кривавою, що загинула на ній невимовна кількість мільйонів людей, які просто хотіли жити… Ви маєте знати, наскільки тяжкою вона була, ви мусите пам’ятати історію.
Вогонь війни спалив чимало
_____________________________________________________________
. Протягом попередніх років незалежності Україна відзначала День Перемоги 9 травня за усталеним радянським зразком. Святкування не відповідали історичній пам’яті українського народу і загальноєвропейським традиціям, вони призводили до ігнорування та замовчування трагічних сторінок Другої Світової війни.
З 2015 року Україна відзначає 8 та 9 травня за європейськими традиціями Дня пам’яті та примирення, як данину пам’яті всім жертвам ІІ Світової війни.
Разом з Україною у Великій Британії та країнах Співдружності відзначається День Перемоги в Європі,
Символом відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня Перемоги є червоний мак, що багряніє на грудях кожної людини, як символ враженого кулею серця, як безмовний крик «Пам’ятаємо. Перемагаємо.»
Вже минуло 80 років з тієї травневої ночі , коли замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов мир, довгожданий , вистражданий , оплачений найвищою ціною-ціною крові і сліз. Все далі відходять грізні і важкі роки Другої Світової війни, але не згасає пам'ять про тих, хто віддав своє життя і захистив рідну землю від ворогів..
Якою ж дорогою ціною далася ця перемога!
Скільки життів забрала та страшна війна!
Скільки доль зруйнувала вона!
У вогнище війни було втягнуто 67 держав, 80% населення земної кулі. Друга Світова тривала довгих 6 років . Вона пронеслася над величезними територіями Європи , Азії й Aфрики, охопила простори всіх океанів . У цій війні загинуло близько 60 млн осіб, не говорячи вже про поранених і тих, хто пропав безвісти. Лихо й страждання , які пережили люди -незмірні . Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони святиня нашої пам’яті.
Мільйони людей забрала ІІ Світова війна . Це важко усвідомити,
важко осягнути. Смерть однієї людини-це трагедія. А коли гинули мільйони….Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів-однополчан; у рідних і близьких , душі, яких простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни , які не побачили своїх батьків і пережили пекло фашистської окупації.
Та поруч із ветеранами ІІ Світової, що ще топчуть ряст на цій землі, стоять їх онуки і правнуки, які теж пізнали жахіття війни, біль втрати побратимів, сум за домівкою і рідними… З величезним почуттям нескореності перед ворогом і любові до рідної землі, вони відстоювали і продовжують відстоювати свободу Батьківщини на сході України.
Дорогі ветерани ІІ Світової війни ветерани бойових дій на сході України! Ми ваші нащадки , звертаємося до вас зі словами вдячності за вашу мужність і героїзм.
Наш земний уклін усім, хто виніс роки окупації та пекло концтаборів, тим, хто сьогодні піднімає з руїн і відроджує Україну. Ваша мужність, життєва мудрість, ставлення до ратного і громадянського обов'язку — це високий приклад для наслідування. Наш обов'язок — бути гідними вашого життєвого подвигу, утверджуючи мир, злагоду та суспільну гармонію на українській землі.