Захід, спрямований на запобігання та зниження рівня вживання психоактивних речовин здобувачами освіти.
Формування усвідомленого ставлення до впливу наркотиків на організм дитини.
Формування свідомого ставлення до зорового способу життя.
Психоактивні речовини – це речовини, які при введенні в організм людини може змінювати сприйняття, настрій, здатність до пізнання, поведінку. На побутовому рівні психоактивні речовини зазвичай називають «наркотики». Наркотики – це психоактивні речовини (ПАР), які відповідають трьом критеріям: 1) медичний : речовина, що діє на нервову систему (має седативний, стимулюючий або галюциногенний вплив); 2) соціальний : немедичне вживання речовини має значні масштаби і внаслідок набуває великої соціальної поширеності; 3) юридичний : дана речовина законодавчо визнана наркотичною.
Вивчення причин поширення залежності від психоактивних речовин серед молоді виявили кілька основних сфер, що впливають на вживання психоактивних речовин серед молоді, а саме: родинні стосунки; відносини з «референтною групою»; суспільство в цілому. Українські науковці відзначають, що нелегальний характер ринку збуту наркотиків, його спрямованість на несамостійну, незрілу частину суспільства, у якої ще не напрацьовано чіткі життєві цілі, призводить до того, що споживач наркотиків керується не раціональними, а чуттєво-емоційними мотиваціями. Однак залишається без пояснення той факт, що серед забезпечених верств населення вживання психоактивних речовин, згідно статистики, розповсюджене в тій самій мірі, що і серед малозабезпечених. У зв'язку з цим виникла потреба у з'ясуванні інших факторів, крім названих, які провокують вживання психоактивних речовин в учнівському середовищі.
На сьогоднішній день не існує єдиного визначення поняття залежності від психоактивних речовин. Однак, в більшості випадків залежність характеризується компульсивним розладом, пошуком та прийомом речовини, неспроможністю контролювати цей процес, психічним та фізичним дискомфортом під час відмови від речовини. Залежність від психоактивних речовин є серйозною проблемою, з якою зіткнулася сучасна молодь. Сама залежність є настільки поширеною, що стала важливою темою для дослідження.
Наприклад, фізична залежність виявляється в тому, що організм не може нормально функціонувати без ПАР, що організм викликає сильний потяг до цієї речовини. Фізична залежність характеризується звиканням до ПАР і наявністю абстинентного синдрому («ломки») через відсутність наступної дози. Особливо швидко розвивається фізична залежність від наркотиків у молодого організму.
Психологічна залежність характеризується хворобливим прагненням вживати ПАР, щоб отримати приємні відчуття або позбутися неприємних. Психологічна залежність завжди виникає при систематичному вживанні ПАР, але може виникнути і після одноразового прийому, наприклад, деяких синтетичних наркотиків[1].
Відомі характерні ознаки синдрому залежності від ПАР:
- Вживання психоактивних речовин, щоб відволіктися від проблеми.
- Одержимість повторно вжити психоактивну речовину .
- Красти або продавати речі, щоб отримати гроші.
- Тимчасові провали в пам’яті.
- Поява нових друзів, які вживають психоактивні речовини.
- Розривання стосунків з родиною та старими друзями.
- Втрата інтересу до всього, що було цікаво раніше.
- Напади тривоги, депресії та гніву.
- Постійні обіцянки не вживати психоактивних речовин [1].
Неможливо передбачити, чи стане людина залежною від наркотиків. Частина людей може вживати ПАР певний час і не мати залежності. В інших залежність розвивається дуже швидко, майже, після першого вживання.
Отже, процес формування залежності складний та комплексний. Іноді люди відчувають негативні емоції, такі як стрес, самотність або почуття провини. У таких випадках вони можуть знайти тимчасове полегшення через залучення до паління, вживання алкоголю або вживання солодощів, оскільки «ці дії» можуть покращити їхній настрій і полегшити серйозність їхніх проблем. У подібній ситуації в майбутньому людина, ймовірно, повторить ті самі дії. Це процес, завдяки якому залежність поступово встановлюється. Пояснення полягає в нейронних зв’язках мозку. Коли людина стає залежною, спосіб спілкування її мозку змінюється. Це відбувається в циклі, коли нейрони, які є клітинами мозку, отримують і надсилають інформацію за допомогою хімічних речовин, які називаються нейромедіаторами. Процес включає систему винагороди, яка є групою структур у нервовій системі, які допомагають регулювати та контролювати поведінку через позитивні реакції на дії. У результаті це спричиняє зміни в тому, що вважається важливим, і в тому, як ми сприймаємо цінність. Залежність вважається тривалою хворобою, а не результатом відсутності сили волі чи моральних якостей.
Особливості подолання залежності від психоактивних речовин серед учнівської молоді
- Учнівська молодь та її розуміння здорового способу життя
Учнівська молодь — це молоді люди, які активно навчаються в навчальних закладах, таких як школи, коледжі, професійно-технічні училища та університети. Для них це важливий період освіти та особистісного розвитку.
Наукові дослідження стверджують, що сучасні соціальні негаразди, економічна криза негативно позначилися на здоров’ї української нації взагалі, а найбільше занепокоєння викликає стан соціального, фізичного й емоційного самопочуття дітей та молоді – майбутнього покоління України. Молоді люди, які поки що не мають проблем із здоров’ям, вважають що немає потреби й у його збереженні та зміцненні. Тому важливим завданням соціального виховання є формування у молоді активного ставлення до особистого здоров’я та усвідомлення того, що здоров’я є найбільшою цінністю, дарованою людині природою.
Стан здоров’я людини безпосередньо залежить від рівня усвідомлення особистістю власної відповідальності за своє здоров’я, налаштованості на його зміцнення та збереження. Важливим показником, що дозволяє оцінити відповідальність особи за стан власного здоров’я, є самооцінка або суб’єктивне оцінювання самопочуття самою людиною. Молодь зазвичай схильна до вищих оцінок власного здоров’я, порівняно зі старшим населенням.
У той же час суттєвим викликом здоров’ю молоді України є шкідливі звички: паління, вживання алкоголю та наркотиків, також ризикована сексуальна поведінка, що провокує поширення соціально небезпечних хвороб. ВІЛ-інфекція, наряду іншими соціально небезпечними хворобами, розглядається як одна з основних проблем для здоров’я населення та суспільства в цілому.