Година-спомин "Схилимо голови в скорботі"
Кожен народ має свої традиції, історію, пам’ять… Минуло багато років від часу тієї страшної трагедії - Голодомору 1932-1933 рр., який смертельним вихором пройшовся по колись благодатних і родючих землях і викосив майже все живе на селі. Ця тема не може бути байдужою для кожного з нас.
Кажуть, що час лікує душевні рани. Але рану в серці України, пов’язану з Геноцидом українського народу 1932-1933 рр., Голодоморами 1921-1922 рр., 1946-1947 рр. в Україні, загоїти неможливо. Пройшло багато часу від тих трагічних подій, але серце й досі кровоточить, душа здригається від болю й сльози навертаються на очі від усвідомлення цієї жахливої трагедії.
В уяві кожного постають жахливі картини знущання над українцями: опухлі і змучені від голоду діти, зневірені та знедолені дорослі, люди похилого віку.
Учні мали змогу ще раз почути про трагічні факти загибелі людей, про ті страшні події великого голоду, задуматись над цією страшною трагедією нашого народу.
