понеділок, 9 листопада 2020 р.

День писемності

                            СВЯТО ПИСЕМНОСТІ В КЛАСІ

 

                               

Мета: формувати розуміння того, що українська мова – наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава; розширювати знання про красу і багатство української мови; збудити прагнення учнів продемонструвати свої знання та вміння з української мови, спонукати їх до творчої праці; розвивати навички роботи в групах, пам’ять, увагу, швидкість мислення; виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю, глибоку повагу до рідної мови.

Обладнання: Вишивані  рушники,  хліб,  калина,  портрет Т.Г.Шевченка,  плакати: «Без мови рідної, юначе,  й народу  нашого нема»,  «Пісня – душа народу»,   «Кажуть,  дитино,  що  мова  наша –  солов’їна».

 Хід заняття Звучить пісня «Рідна мова» (слова Г.Вієру, музика П. Дворського )

Вступне слово викладача

Щорічно 9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови, запроваджений у 1997 році Указом Президента, в якому говориться: “На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.

Із святом вас, шановні добродії, із святом, шанувальники рідного слова!

Відомий український педагог Василь Сухомлинський писав: «Мова – це віконця, через які людина бачить світ. Багата мова – багатий духовний світ, розвинуте почуття краси слова – велика моральна культура. Убогість слова – це убогість думки, інтелектуальної, емоційної, естетичної товстошкірості».

Мова – це великий дар. І в кожного народу вона своя. Мова — це доля народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її. Тому що наш народ створював мову віками, багато боровся і бореться за її існування і процвітання. І ми, як свідомі громадяни нашої країни, повинні не тільки зберегти набуте, а й примножувати її багатства для прийдешніх поколінь.

Пропоную сьогодні пригадати, що ви знаєте про нашу рідну мову, і позмагатися в ерудованості, Цей захід ми присвячуємо рідній українській мові. Саме тій мові, якою ми розмовляємо, пишемо, читаємо. Адже, однією із найчисленніших мов слов’янського походження є саме українська мова, мова України, українського народу, наша рідна мова!




 Увага! Увага! Спішіть, поспішайте.

І свято письма ви ніхто не минайте!

 Адже з давніх часів від Кирила й Мефодія

Маємо ми всі писемність, добродії.

 Просимо в класі гру розпочати

І таємничі конверти відкрити.

 В них ви знайдете завдання негайні.

І за хвилину відповідь дайте.

Сценка «Нестор» (скриня, підсвічник, перо, пергамент, столик, стілець)

-Ох труди праведні наші. Скільки часу знадобиться цей літопис від руки написати. Але справа честі вимагає.

Такий час історичний настав. Ох-хо-хо…

Нестором звуть мене люди,

Із дитинства я вчив алфавіт,

Будуть читати повсюди

«Повість временних літ»

Щоб знали усі українці

Події, що були давно.

Ще на першій писав я сторінці

Кому і нащо це дано.

Так от

Брати Кирило  та Мефодій,

Аби творити світла знань.

І їх поширити в народі

Звернулись до святих писань.

Вже три абетки є на світі-

В юдеїв, греків, латинян.

Але придатні для освіти

Вони не були для словян

Тлумачили нам щиро браття

Писанія святі,

Щоб мали ми поняття,

Як вестися в житті.

Кирилицю створили нам

Розумні два брати.

Щоб мали всі словяни

Основи для письма.


Розгубилися листки пергамента, не можу докупи скласти.

Ану допоможіть мені знайти порядок  в них

Вправа -«Кириличне письмо»

Ведучі

 Спробуйте уявити хоч один день свого життя без мови. Ось ви прокинулися, мовчки одягаєтесь, снідаєте, йдете до школи.

А що тут?

Друзі мовчать, коридорами тиша. Лунає дзвоник. Ви заходите до класу, сідаєте за парти.

А що далі?

Чи змогли б ви за таких обставин отримати освіту, спілкуватись, якби не вміли говорити, читати, писати.

Отже, мова-найважливіший засіб спілкування.

Життя без неї неможливо уявити. Це найбільше і найдорожче добро кожного народу.

Прекрасна, багата, мелодійна українська мова.

Слова-це крила ластівки. Вона їх не відчуває, але без них не може злетіти. Тож маємо зробити все для того, щоб не згорнулися крила, не обірвалася золота нитка, яка веде з давнини в наші дні

 

Сценка «МОВА І ДІТИ»

-Ой, хто це йде до нас такий зажурений?!

-Це ж я, ваша РІДНА МОВА.

-Чому ти плачеш, дівчино дорога?

-Прогнали мене.

-Хто посмів тебе прогнати? Невже правда? Чиє на світі такі лихі люди? Таж тепер увесь світ визнає людські права!

-Колись я була щаслива і багата. Моя мати була вільна. Славна, увесь світ її знав. А тепер? Усе змінилося. І прийшла я до вас під захист. Знаю, ви мене шануєте, любите, не забуваєте.

-Так, в нашій школі з рідною мовою погано не поводяться. Її люблять, вчать, дорожать нею. Розуміють, що без мови немає країни. Тож залишайся з нами , будемо дружити і ти допоможеш нам пізнати себе більше.

Вправа «Скласти вислів» По класах роздаються слова з пермішаних букв. Завдання: скласти слово і знайти йому місце у вислові.


   


Вшановуємо, вивчаємо, бережемо нашу чудову рідну і материнську українську мову.

На якій не розмовляв ти мові,

Але рідною найбільше дорожи.

Бо у домі, де чекають всі з любовю

Ти привітне слово кожному скажи.

А найбільше буде рада мати,

Що привчила змалку до краси

Мелодійне слово на порозі в хату

З серцем і душею ти неси.

Поважаю всі на світі мови,

Але українську понад все

Бо такої задушевної вимови

В жодній не відчую, не вловлю

Любіть цю мову-українців справжніх

Мелодію душі у серці не згасіть

Велику силу має мова ця відважна

Це світло мудрості у світ життя несіть

Наш відомий мовознавець Петро Яцик казав: «За добрі знання рідної мови будемо платити великі премії. Те, що дорого коштує, високо й цінується»

Тож перевіримо, як ви знаєте її

Мовна вікторина

Вправа «Словникар» Із  букв слова «милозвучність» скласти якнайбільше різних слів.

                                 


Учні.

На якій не розмовляв ти мові,

Але рідною найбільше дорожи.

Бо у домі, де чекають всі з любовю

Ти привітне слово кожному скажи.

 А найбільше буде рада мати,

Що привчила змалку до краси

Мелодійне слово на порозі в хату

З серцем і душею ти неси.

Поважаю всі на світі мови,

Але українську понад все

Бо такої задушевної вимови

В жодній не відчую, не вловлю

Любіть цю мову-українців справжніх

Мелодію душі у серці не згасіть

Велику силу має мова ця відважна

Це світло мудрості у світ життя несіть.