СВЯТО МОВИ

Вступ до СВЯТА МОВИ

Ведучі

1.Із-за моря-океану,

Із-за берега-лиману

Прийшла звістка нам нова,

2.Що в шкільній громаді нашій,

                                                     Серед учнів всіх- точніше

Знову сталось зібрання.

1.Ми скоренько зметушились,

Радились і гомоніли,

Сперечались вголос всі

І говорим від душі:

2.Що зі  святом всіх вітаєм ,

Успіхів вам всім бажаєм,

Час провести з пізнанням

І подякувать всім нам.

Разом: Тож зі святом  мови вас!

А проведемо своє свято ми у нашому «МОВНОМУ АТЕЛЬЄ»

ДІВЧИНА1
Українська моя рідна мово,
В кожнім слові твоїм - цілий світ!
Бачу барви у нім веселкові
І калини червоної цвіт.                     

ХЛОПЕЦЬ 1.
А ще небо блакитне, бездонне,
І Ярило, й пшеничні поля,
Плескіт рік, шум гаїв невгамовний –
Вся моя українська земля!

ДІВЧИНА 2.
Українська моя рідна мово,
Не одна тобі тисяча літ!
Таке ж давнє твоє кожне слово,
Як і весь різнобарвний наш світ.

ХЛОПЕЦЬ 2.
І хоч ти лиш пелюстка яскрава
В запашній квітці мов світовій,
Мово рідна моя і ласкава,
Молюсь завше красі я твоїй.

ДІВЧИНА 1.
Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих - рідна мова.
Вишневих ніжність пелюстків,
Сурма походу світанкова,
Неволі стогін, волі спів,
Життя духовного основа.

ХЛОПЕЦЬ 1.
Все в тобі з'єдналося, злилося,
Як і помістилося в одній! –
Шепіт зачарований колосся,
Поклик із катами на двобій.
Ти даєш поету дужі кила,
Щоб підносить правду в вишину,
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.
І тобі рости, не в'януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі - великого народу
Ніжна і замріяна душа.

ДІВЧИНА 2.
Присягаюсь, мово, тобі як небу,
Присягає на вірність одвічну птах,
Бо в безсмерті твоїм і твоїм натхненні чую:
Думка зринає у вись нову,
Бо живе в тобі ніжне
Вітчизни ймення,
Значить, - я у тобі живу!
ВЕДУЧА 1. Рідна мова! У нашій літературі, мабуть, немає жодного письменника, який би від усього серця не висловив любові до тебе і своїє тривоги за твою долю, який би не поклав на тебе найбільших надій, бо долю свого народу в майбутньому бачить від долі рідної мови. А скільки епітетів підібрано митцями для характеристики твоєї поетичної природи! Наша рідна мова і солов'їна, і волошкова, і вишнева, і калинова, і трембітка. Це "невмируще і невичерпне цілюще джерело, і хто не припаде до нього вістами, той всохне від спраги".

ВЕДУЧИЙ 1. Рідна мова! Всім світом ти визнана за одну з найзвучніших мов. Ти тому така мелодійна і неповторна, бо увібрала в себе гомін полів, лісів і морів нашої України. Ти переткана й вишита калиною, барвінком і вишневим цвітом. У тобі дзвенить слава запорожців. Тобою написані невмирущі твори Котляревського і Шевченка, Франка і Карпенка-Карого, Лесі Українки і Коцюбинського, Гончара і Загребельного. Ти живеш у прекрасних піснях свого народу.
ВЕДУЧА 2. Видатні люди різних епох і поколінь зверталися до української мови, як до першоджерела, першооснови вітчизняної науки, освіти і культури.

ВЕДУЧИЙ 2 (цитує). "Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова, ота жива схованка його духу, його багата скарбниця" (Панас Мирний).

ВЕДУЧА 2 (цитує). "Українська мова в багатстві, витонченості і гнучкості форм не поступається жодній із сучасних літературних мов слов'янства..." (Михайло Драгоманов).

ВЕДУЧИЙ 2 (цитує). "Без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічної людської вихованості, ні духовної культури" (Василь Сухомлинський).

ВЕДУЧА 2 (цитує). "Мова - втілення думки. Що багатша думка - то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її" (Максим Рильський).
ДІВЧИНА 1.
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур'ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам.

Під цю мелодію танцюють з рушниками. Потім стають двома півколами. На сцену виходить дівчина у вінку із стрічками - Мова,  а з нею маленькі хлопчики — Частини мови.

Мова.
Як путівець між нивами - проста,
Барвиста, наче далеч веселкова,
Такою увійшла до вас в уста
І в долі заясніла ваша мова.
З роси, проміння, шуму колосків
Я вам дарую чисте першослово,
Аби з ясних слов'янських берегів
У світі засвітитися дніпрове.

1.    (Маленька пауза. А далі, показуючи руками на Частини мови, що стоять півколами біля неї).
До словечка, до слов'ятка притулитися. Може, так хоч мови рідної навчишся.

ІМЕННИК.
Є в світі слів багато,
Але дорожчі всіх
Іменник: син, мати,
Оселя, дім, поріг.
А ще слова "родина",
І "ненька Україна".
Не забуваймо їх!

ПРИКМЕТНИК.
Мова моя, мова! Мова кольорова!
Ой яке барвисте кожне твоє слово:
Синій, червоненький, любий, дорогенький,
Щирий, добрий, золотий, -
Ось прикметник я який.

ЗАЙМЕННИК.
Є добрий друг в іменника,
Числівника й прикметника.
А зовуть його займенником –
Така ось арифметика.
Як втомляться іменники
У реченнях стояти,
До себе звуть займенників
Від втоми рятувати.

ДІЄСЛОВО.
Трудитись, працювати,
Любити і чекати,
Сіяти, ростити, збирати,
Вирости - до зір дістати.
Скільки різних дієсправ
На сьогодні я почав.

Числівник.
Можу вам порахувати,
Скільки є озер, морів,
Скільки є зірок на небі,
Скільки в морі кораблів.

ПРИСЛІВНИК.
Зустрілося слово,
Спинилося слово:
Полюби мене калиново.
Зникало в степу,
І з'являлось, як марево.
Виходило вдаль
І верталося знову:
Полюби мене ще кленово.

УСІ (РАЗОМ).
Всі ми любим нашу мову,
Наче пісню вечорову.
І служити будем їй,
Нашій мові дорогій.

Сценка «Дайте списати»

Руслан (засмучено)

Знову треба йти до школи!

Я уже так заморився,

З Інтернетом я учора

Цілу ніченьку возився…

Прочитав- багато знаю-

Тільки не того, що треба,

А у школі лиш чекаю,

Щоб була одна перерва.

Михайло

Щоб розвіяти цю тугу-

Пропоную тільки другу:

Пішли трошки погуляєм,

Сум і тугу розкидаєм.

Руслан.

Я не проти- погуляєм!

Це залишимо ось тут.

(кладе сумку)

А щоденника не шкода,

Якщо речі пропадуть.

Михайло

Зараз швидко сум розвієм:

Поговорим, відпочинем,

Помилуємось красою

І… футбольною ігрою.

Руслан

Згоден, друже,-те, що треба,

І повернемося скоро.

Ну, хіба оце не казка?

Ну, хіба це не чудово?

(грають у м′яча)

Руслан.(запихався)

Вже урок один пройшов

Речі свої не знайшов!

Як тепер іти до школи?

Не піду туди ніколи!

Михайло

Треба, треба, бо ще гірше

Будуть вчительки сварить

І батьків повикликають-

Отоді нам всім не жить.

Руслан.

Ні, батьків- батьків не треба,

Я і сам туди піду,

Тільки де ж тепер оце я

Реченьки свої знайду?

Михайло.

Не шукай-вони пропали.

Кішечки в них жити стали.

Що ж там цінного було?

Твій щоденник- всього!

Руслан.

Ладно, ладно- йдем навчатись:

Будем списувать старатись,

Щоб батьки за нас раділи

І що-небудь  подарили.

(Михайло біжить, а Руслан до зали:)

Забуваю все на світі:

Де я речі полишив,

Де завдання задавали,

Де і зошит загубив!

Зараз наша укрїнська,

Задавали, що –не знаю,

Може, я когось зустріну,

І швидесенько скатаю.

Ой, шановні, ви хороші,

Я прошу у вас не гроші-

Дайте ви мені списати-

Вік вас буду пам′ятати.

(заходять Наталя і Катерина)

Наталя

Я отримала 11!

Мало бути вже 12!

Все я вчила і все знаю!

Чом 11-ще гадаю!

Катя

Я підручники носила,

Трохи спину не зломила.

Підхопила, понесла

І кудись заволокла…

Руслан.

Люди добрі,-поможіть!

Твір для мене напишіть,

Не кидайте, друзі милі,-

Опинюся я в могилі!

Як на Дмитрівну нарвемся-

У директора збиремся!

Разом

Ми списати не дамо!

Все з собою беремо.

Руслан

Сестри мої дорогії ,

Ви ж бо люди не чужії!

Дайте трішечки списати,

Щоб «колицю» не придбати!

Ната

Та про що тобі писати,

Що ти можеш про це знати?

Катя

 Тему ти не пам′ятаєш,

А, можливо, і не знаєш?

Руслан.

І та тема ж то яка?

Розкажіть мені, ага?

Ната

Тема про предмет найкращий:

І цікавий, і найважчий.

Руслан

Ну, дівчата, даєте!

Що писати знаєте?

Я предметів не люблю

Та й поваги їм не шлю.

Катя

Той пиши про що захочеш.

Може, двієчку схлопочеш

Руслан

А про що ж ти написала?

Ната

Я б оце іще писала!

З Інтернетом працювала б !

Руслан.

Це мені вже остогидло!

І навчатися обридло!

Катя.

Ні, списати не дамо

Краще звідси підемо.

(ідуть. Зустрічають Дмитра)

Дмитро

Чи не бачили Руслана?

Ната.

Це іще набита рана

Ходить, ходить все, як звір

І питається про твір.

Дмитро

Твір-то треба написати.

Чи-то дать йому списати?

Катя

Ми відмовили йому

Й це радимо Дмитру

(йдуть)

Дмитро-Русланові

Ось, будь ласка,

 Зошит-твій.

Руслан

Брате рідний, зошит мій?

Дмитро.

Я за тебе все зробив,

Знав, що ти все загубив.

А як ти не загубив,

Значить просто-не зробив.

Руслан

Ще й обгортку підписав!

От і друга я придбав!

Дмитро.

Рад тобі я прислужити,

Скільки будем в світі жити.

Руслан

Не забуду-гарно як!

Ось прийшов- а тут все так!

(Руслан до залу)

Всі ви марно дуже злились!

В вас немає навіть серця!

І до чого докотились-

З вашого-то пересердя!

І списати не даєте,

І порадитись не можна.

Он дивіться- як Дмитро…

(заходить вчителька)

Як я вас шукав, шановна,

Аж ізбігався увесь,

Ноги вже не ходять трошки,

Аж Ви, певно, довго «здєсь»?

Вчитель

Я не «здєсь», а уже тут,

І не знала, що так «ждуть»

Що, Руслане, сталося,

Що так запихався?

Руслан.

Хочу віддати я творіння-

Лише ви не загубіть!

Може то, як гарно вийшло,

До газети надішліть!

Вчитель

Так,цікаво: все ти здав

Тільки б правду написав

Руслан

Я вночі майже не спав,

Все я творика писав.

Вчитель

Написав його на славу-

Лиш на добру чи погану?

Ти його хоч раз читав?

Руслан

Так читав, раз написав!

Вчитель

 Тоді бери своє «творіння»

В нас- хвилиночка дозвілля.

Руслан

Я, Зайцев Руслан,-обожнювач математики,

Мені не потрібно і Інформатики,

Біології, фізкультури і різних наук,

Бо це для мене-зібрання мук.

Як гарно у 5 класі дізнатись,

Що двічі на два- буде п′ять получатись,

Що у трикутнику є 7 кутів,

Навіть ходжу на факультатив.

Навчатись так легко, що не передати!

Потрібно про це лиш завчасно подбати.

Дізнався, нарешті, що Дніпро- це ріка.

Що в ній тече блакитна вода

(тихо)

А може не треба цього вже читати?

Бо я й сам собі вже почав набридати.

Вчитель

Можливо, такому знавцю математики

І звернуту увагу на ту математику?

Подумай про танці. Музику. Спорт.

Руслан

Не можу- я думаю тільки про торт

А вчитель бачить учня наскрізь.

Це, мабуть, ваш професійний девіз?

Ви точно вгадали-співати

Це я люблю-і танцювати.

Вчитель береться за голову

Що ти таке склав!?

Дівчата

Та не сумуйте ж!

Ми твір написали!

Вчитель

 Може, ви б зараз

Його прочитали?

1 дівчина

Українську я люблю,

Правила усі зубрю!

Пізнаємо нашу мову-

Солов′їну і чудову!

Нікуди без граматики

В світі подітись,

Тому в середній школі

Усім треба вчитись.

2 дівчина

Я люблю українську мову вчити!

Суфікси, префікси зубрити!

Цікаві вправи всі читати-

можна вчити все і знати.

Конкурсні завдання для учасників двох команд в «Мовному ательє

1 «Вірний вибір»

З переліку імен видатних осіб вибрати лише прізвища українських письменників та поетів.

Байда Вишневецький , Андрій Доманський, Богдан Лепкий, Леонід Каденюк, Лілія Подкопаєва,   Григорій Сковорода,   Андрій Скрябін, Володимир Підпалий, Павло Чубинський, Анна Безсонова, Ольга Кобилянська,  Аліна Гросу, Іван Карпенко- Карий, Олена Шоптенко,   Леся Українка,  Іван Мазепа, Олена Пчілка,   Наталя Могилевська , Григорій Тютюнник, Володимир Великий,  Іван Франко, Ліна Костенко, Василь Симоненко.

2. «Мовний тренажер- загублена орфограма»

 Бар..єр, знан..я, л..он, кур..оз, пів..яруса, співюч…, веч..р, Марин..ці, нен..ці, с..омого, ро..казати, ..шити, матір..ю, у ву..і, кра..чок,  запорі..кий, че..кий, прочитавш.., жи..я.

3.  Конкурс «Прямо чи влучно».

Команда отримала 5 фразеологізмів, завдання учасників: якомога образніше, використовуючи акторські здібності, жести, продемонструвати опонентам фразеологізм, який їм потрібно розгадати.

5  Фразеологізмів для команди № 1

1.     Учасники стоять, обхопивши голову руками кілька разів – «ламати голову»

2.     Учасник ходить згорбившись, нудьгуючи, туди-сюди – «тинятись з кутка в куток»

3.     Учасник стає, прикладаючи до обличчя розчепірені пальці – «дивитися крізь пальці»

4.     Учасник гладить себе по голові – «гладити по голові»

5.     Учасник робить вигляд неуважного учня – «гав ловити»

5 Фразеологізмів для команди № 2

1.     Учасник втирає носа рукавом – «втерти носа»

2.     Учасник імітує писання на лобі – «на лобі написано»

3.     Учасник каже «гоп» , потім стрибає на двох ногах – «не кажи «гоп», поки не перескочиш»

4.     Учасники бігають по залу, високо піднімаючи ноги – «накивати п’ятами»

5.     Учасник бере себе за ніс і ходить по залу – «водити за ніс»

Кожна правильна відповідь – 1 бал.

4. «Встановити відповідність: ім′я- прізвище»

Тарас                                Вовчок

Олександр                     Чайковський

Леся                                 Шевченко

Павло                              Грінченко

Марко                             Гребінка

Євген                                Українка

Борис                                Олесь

Андрій                              Тичина

5. «Подорож по мапі»

Командам дається завдання  за літературною мапою : розставити прізвища письменників за алфавітом.

6.Сценка «Різні онучата»

Старенька

-Де ж мої окуляри? Світлофора не бачу, а кругом машини, автобуси.

Хлопчик

-Хлопчик, переведи мене, милий,  на ту сторону за руку. Тільки не бігом

-Я, бабусю, в школу можу спізнитися

-Так що ж мені, онучок, робити?

-А ви , бабусю, почекайте мене тут. Я зі школи піду, часу вільного буде багато, тоді вас і переведу.

-Так мені треба швидше хліба і молочка купити. Вдома чекає внучок, який ще в школу не ходить.

-Ви, бабусю, за ним втечіть . Він на той бік вулиці і проводить вас.

-Так мені багато років, щоб бігати, а він зовсім маленький

-Багато років…маленький… а мені через вас що в школу спізнюватися?!

-Ну то біжи, милий. Хто-небудь ще допоможе.

-Ех, була не була! Старшим треба допомагати…гаразд, бабусю. Я вас переведу на той бік вулиці.

-Спасибі, хлопчику!

-А ви мені в школу подяку директору напишете?

-Що ж я напишу?

- Подяку мені на ім′я директора напишете?

-Що ж я напишу, куди?

-Подяка мені в школу, директору, щоб не говорили в класі: Редькін-ледар. Ніколи нікому не допомагає…а директор прочитає їм, який я є!

- Так я ж ні тебе, ні директора не знаю.

-Дізнаєтесь! Я-Редькін Коля, учень школи…номер…забув, зараз подивлюся

(дістає щоденник)…школи номер 15!

-15?

-Так 15, а що?

-Так там мій онучок директором працює!

-(зіщулився, потім регоче) Гумористка ви , бабусю!

-Чому?

-Ваш внучок сидить вдома, в школу ще не ходить, молочка з булочкою чекає! Ха-ха!

- Так це мій правнук молока з хлібцем чекає. А його тато, мій внук- директором школи працює.

-А скільки ж вам років?

-Всього 75, любий.

- А онукові- директорові скільки?

- Тридцять, а правнуку п′ять…всі вони мені онучата!

(злякано)  А як вашого онука-директора звуть?

-Віктор Іванович

-А нашого…зараз…в щоденнику подивлюся (відходить убік, дивиться в щоденник) Де ж тут він у мене?

Виходить дівчинка.

-Давайте, бабусю, я допоможу вам  перейти  через дорогу!

-Дякую, мила, які всі онучата різні.

-Ходімо. Зелене світло. ( бере під руку, переводить)

Хлопчик

-Точно!(читає) Віктор Іванович- директор школи. Бабуля, де ви? (кричить) Сорокіна! Стій! І тут встигла. Вискочка! Постав на місце директорську бабусю! Не ти її знайшла!

7.Конкурс «До кожного серця»

Учасники повинні впіймати якомога більше повітряних кульок і написати на них свої влучні визначення «Рідна мова – це…»

§  …мова – це всемогутня зброя

§  …мова – втілення думки

§  …мова – спів солов’я

§  …мова – дар Божий

§  …мова – дотик до струн душі

§  …мова – бездонна неба голубінь

§  …мова – матері слово.

§  …мова – плин віків

§  …мова – мелодія серця

§  …мова – коріння людське

Вчитель підводить підсумки всієї інтелектуальної гри. Діти кидають кульки в зал. Звучить пісня про мову.

                                          «А зі мною …»  О. Білозір

Мова

Мову ми вивчаєм

І есе складаєм.

Речення детально

Дружно розбираєм.

Суфікси і корінь,

В слові ще й основа

Знаєм особливо-

Дуже це важливо!

Пр:

Українська наша мова

І серйозна, й дуже кльова

Нею діти розмовляють,

І про мову дуже дбають.

Знаєм ми чудово,

Як писати слово,

Знаки де вживати,

Де треба з′єднати.

Де апостроф вжити,

Паузу зробити,

Текст побудувати,

                                                      Плани поскладати.