ШАНУЄМ
СЛОВО МУДРЕ У ВІКАХ
Звучить Гімн мові
ФЛЕШМОБ
ДІТИ-БУКВИ
П
И С Е
М Н О С
Т І
М О В А
О С В
---- І Т А
С В І Т
ВСТУП
СЬОГОДНІ -ДЕНЬ ПИСЕМНОСТІ
В ОСНОВІ СВЯТА- МОВА
А МОВА-ЦЕ ОСВІТА,
І СЛАВА НА ВЕСЬ СВІТ.
СЬОГОДНІ, В ДЕНЬ ПИСЕМНОСТІ
ШАНУЄМО МИ СЛОВО.
А СЛОВО-КОРІНЬ МОВИ,
ЦЕ ШЛЯХ ДО ПІЗНАННЯ.
Презентація про писемність
Письмо відноситься до найдавніших винаходів людства.
Можуть гинути села і міста, палаци і собори, буває-навіть гинуть могутні
держави (як Вавілонська, Сірійська, Римська),-однак ті втрати не завжди
обривають саморозвиток народів. Бо у них залишається мова, яка невіддільна від
народу- носія мови. А гине народ- гине мова. Така само,- гине мова- не стає і
народу як суверенної цілісності.
Тому і згадують в
цей день Преподобних Кирила і Мефодія, що дали світу перше письмо, ті початки,
які розвинулись у нашу рідну українську мову.
Ф о то Кирила та Мефодія
Ведуча
Прозвісником мудрої сили золотого слова- сили, яка здатна
об′єднати
людей, їх діло, емоції і розум, поєднати людину з природою став славетний
Нестор-літописець. У його літописах зароджуються прекрасні словесні символи
добра і смутку, життя і смерті, честі, вірності, пізнання, мудрості і освіти.
Його твори стали виразом історії, характеру та долі
народу, єднали людей у слов′янську націю: соціальну, моральну і духовну
цілісність, піднімали до історичної життєдіяльності.
Оживають сторінки історії мови, бо значення її виховне і значиме для
сьогоднішнього покоління.
Сценка «Нестор і учні»
-Вчителю, у нас до тебе справа…За порадою прийшли ми .
-Слухаю вас, учні мої.
-Хочу щастя знайти,- сказав перший.
-А я хочу сенс життя відшукати,- промовив другий. Підемо
ми в світ, може знайдемо.
-Шкода вас відпускати, та що вдієш, якщо тут не знайшли.
Благословляю вас. Довгий шлях лежить
попереду. Підете кам′янистою дорогою життя. Знайдете бажане, повертайтесь назад.
Щасти вам!
ПІШЛИ УЧНІ У
СВІТ ШУКАТИ КОЖЕН СВОЄ
ДІЙШЛИ ДО
ВКАЗІВНОГО КАМЕНЯ З НАПИСАМИ:
«ЛІВОРУЧ ПІДЕТЕ-
ЖИТТЯ ВЕСЕЛЕ ЗНАЙДЕТЕ,
ПРАВОРУЧ ПІДЕТЕ-
ПРАЦЮ ТА ТУРБОТИ ЗНАЙДЕТЕ»
-Я ліворуч. Веселе життя принесе мені щастя,-говорить 1.
-Без праці і турбот сенсу життя не знайти. Я піду
праворуч,-вирішує 2
Минуло 10 років. Після подорожі повертаються учні до
мудреця.
-Учителю, ми повернулися.
-Радий бачити. Думав не діждусь уже, постарів. Напевно ти
всі науки вивчив і сенс життя збагнув?-запитує у 2.
-Хіба людського життя вистачить, щоб збагнути усі
премудрості і науки. Попереду ще безкрає море.
Людина все життя вчиться.
-Дивуюсь, як тобі
не набридло вчитись і працювати Я жив весело та їв солодко, але так втомився
від цього, преситився. Мені здається, що життя нудне і щастя немає,- дивується
1.
Ехе-хе! Ти так і не зрозумів. Солодка розвага життя
спустошує, а праця, пізнання і навчання- сенсом наповнює.
А щоб і діти зрозуміли сенс життя і навчання проведемо експрес- конкурс для
малечі
1.
Серед
зображених літер знайдіть іншомовні, чужі і закресліть їх.
2.
Складіть
слова із даних літер
І КОМАНДА
А
Д О В -
Н Г А
К И-
Н Я З
Н А Н-
ІІ КОМАНДА
Ч Н Е
Я Н В-
В С Т
І-
У С М
Р Д І Ь Т-
Ы
|
Р
|
Ф
|
R
|
E
|
В
|
Л
|
Э
|
U
|
K
|
А
|
М
|
V
|
H
|
W
|
Ъ
|
П
|
К
|
S
|
C
|
Ведуча
Відродження української культури й мови прийшло з
творчістю великих майстрів слова Г. Сковороди, І.Котляревького, і особливо
Тараса Шевченка. Роль цих митців у розбудові літературної мови величезна.
Шевченкова мова-зразок найпильнішої уваги творця до
народного слова. Саме тому Кобзар став основоположником нової української
літературної мови, предтечею її сучасного розвитку. На струнах своєї поетичної кобзи він відтворив чудову
мелодію української мови, багатство образних засобів.
Разом з тим , продовжуючи традиції філософа Г. Сковороди Шевченко надав мові
інтелектуального гарту. Мова для
Шевченка-це найвищий дар людини й народу, талісман їхньої долі, таланту,
безсмертя.
Ну що б, здавалося слова…
Слова та
голос-більш нічого.
А серце б′ється- ожива,
Як їх почує!-
Для нього мова- материнська пісня і молитва над колискою,
шепіт гаю, велич неба, рев Дніпра і солов′їна пісня, радість кохання, жертовна любов матері;
мужній поклик до борні, вболівання за долю України.
Шанують і сьогодні його слово, осучаснюють форми, з яких
можна прочитати ліричні рядки поета
Фото –лавки- Одеса
Вірш «Думи»
Конкурс «Додай слова в рядках Шевченка»
За ілюстрацією команди вгадують назву твору.
Видумуй, пробуй, твори!
Розум, фантазію прояви.
Активним і уважним будь
І про кмітливість не забудь!
1. «Садок…. вишневий коло»
2. «Мені… тринадцятий минало»
3. «Мені… однаково чи буду»*
4. «Стоїть… явір над водою»*
5. «І виріс… я на чужині»
6. «Гомоніла… Україна» («Гайдамаки»)
7. «Реве та… стогне Дніпр» («Причинна»)
8. «Не слухала… Катерина ні батька»
9. «Як умру… то поховайте» («Заповіт»)*
10.«Ой три шляхи…. докупи
зійшлися»
11. «У всякого своя….доля і
свій…» («Сон»)
Класична українська література, починаючи від Шевченка чи
навіть ще від І Котляревського, показала нам приклад того, як треба ставитися
до народної мови, цього ясного і справді цілющого джерела.
Коли йдеться про майстерність письменника, коли хочемо
визначити справжність таланту, що йде в літературу, то неодмінною ознакою тут
буде вміння душею сприймати й відчувати народне слово, його інтонаційність,
багатобарвність, розмаїття, красу. Енергія слова –в енергії душі. Ставитись до
мови творчо, сміливо, але й з безмежною відповідальністю – це чудово вміла
робити наша класична література. Досвід її вчить, що найвища майстерність
художника слова – у його вірності життєвій правді, яка вбирає в себе, зокрема,
й правду народної мови, засвідчену в найрізноманітніших виявах- і в пісенному
ліризмі, і в гуморі, і в дотепному гострому жарті, які ми так полюбляємо.
Цього року минає 180
років з дня народження неперевершеного
майстра художнього слова І.Нечуя-Левицького та 140 років від написання славетної, народної та колоритної «Кайдашевої
сім′ї»
Ми залюбки вивчаємо та насолоджуємось високою вправністю
автора у відображенні персонажів цієї соціально-побутової повісті.
Уривок «Параска і Палажка- «Кайдашева сім′я» по-сучасному
Звучить уривок з повісті, імітуючи урок виразно-
го читання в 10 класі.
Діалог Палажки і Параски:
-
Ой люди добрі! Що вони ото читають про
нас? Читаки…
-Хіба можна прочитати так, як у житті ведеться?
-Та вони ж зовсім на нас не схожі!
-І як можуть знати про нас, тих, котрі 140 років назад
жили в Україні?
-Так прописав же Нечуй-Левицький у своїй
«Кайдашевій сім′ї» про тебе, кумонько, і про мене, про
родину Кайдашів та традиції їхні, побут, життя, стосунки.
Я бачила її в 10-класників.
-
І що ж про нас говориться там?
-
А ось дивись, дивись сама…
Сценка «Сварка Мотрі і Мелашки»
Карпо і Лаврін:
-Ой жіночки, не сваріться.
Краще двоє помиріться.
На дітей зверніть увагу,
Їм надайте перевагу.
Хай вони тут попрацюють
А що знають- ми почуєм!
Конкурс знов прийшов до нас.
Мабуть, щоб навчити враз
Слова вміти розрізняти
І їх значення пізнати
Перед вами
ось горщечки,
А у них там заморочки.
1 Опис зовнішності героя? (портрет)
2. Художній троп:
мов сонце ясне, ніби ластівка? (порівняння)
3. Слова, які відрізняються однією буквою і мають різне
значення? (пароніми)
Команди розшифровують значення фразеологізмів
4. Що означають
фразеологізми:
Лебедина пісня
Надути губи
Гризти граніт
Ведуча
Творцем сучасного українського слова став ще один
цьогорічний ювіляр- Василь Сухомлинський.
28 вересня ми відзначили 100-річчя з дня народження педагога, письменника, ученого. Він дуже
любив дітей, адже втратив свою рідну, і написав для них багато мудрих оповідань
про доброту, сумління, повагу та красу людського вчинку, виховував шану до
праці, батьків, людей.
Він працював вчителем, був поранений у роки війни,
продовжив роботу завідувача районним відділом освіти, далі за власним
бажанням став директором Павлиської
середньої школи, якою керував до кінця свого життя. Це були найбільш плідні
роки митця, адже написав найкращі свої книжки, статті, художні твори для дітей.
Через них він доносив до учнів красу, тепло, багатство і значення рідного слова.
Дідусева заповідь
Я навчаюсь у четвертому класі. На
почесному місці в нас портрет мого дідуся Павла. Під портретом напис: «Він віддав
своє життя за Батьківщину».
Із розповідей мами, бабусі я знаю, що дідусь мій був
розвідник. Він поліг смертю героя далеко на Заході, в Карпатських горах.
Наближався день пам’яті мого дідуся. Щороку в цей день
бабуся приносить до дідусевого портрета букет квітів. А цієї весни і я виплекав
білі квіточки абрикоси й поніс їх раненько в школу. У школі ще нікого не було.
Я поставив квіти біля портрета. Сів за парту. Коли це бачу: дідусь усміхнувся.
— Дідусю, — попросив я, — скажіть, будь ласка, ким мені
бути? Мені й льотчиком хочеться стати, й агрономом, і лікарем. Ким мені бути?
— Будь патріотом, люби мову, рідних— почув я голос
дідуся. — Це найголовніше.
Вірш Григорія Орла «Шана педагогу»
Вересень квіти зібрав
Скрізь, де вони пломеніли,
Тихо пройшов і поклав
Їх на високій могилі.
В ній Сухомлинський лежить-
Вчитель народний по праву.
Як нам його не любить?!
Він –наша гордість і слава.
Вчитель, герой і поет,
З серцем палаючим Данко,
Справжній поет-гуманіст
Щастя творив до останку.
Дітям життя присвятив,
Все їм віддав без вагання.
Він їх безмежно любив,
Знав їх сердець поривання.
В спадщину нам залишив
Чисті джерела науки.
Нас з тих джерел напоїв
Духом надмірно високим.
Він залишив назавжди
Слід після себе у світі,
Слід той не зможуть змести
Сиві і славні століття.
Шану творцю віддає
Юних творців покоління,
Як в Сухомлинського, є
В нього талант і горіння.
В школах дитинство дзвенить
Щастям яскравим, як спалах,
Вересень тихо бринить
Росами срібними в травах.
Чи ж так ми любимо нашу мову,
посперечаються знавець і неук.
Діалог.
«Знавець» і «Неук»
-
Люблю я українську мову!
-
Нє, не дуже!
-
А ще читати…
-
Помилився, друже
-
Для мене творчість Кобзаря велика!
-
Ні, ні- для мене тільки мука.
-
У думах і піснях-народу мудрість.
-
А давній пропис!?-Повна дурість.
-
Рефрени. Строфи. Анапести…
-
Ці б підтягнуть мені «хвости»
-
У датах і сюжетах-тут я «Ас»
-
Наступний хід, бо тут таки я «пас»
-
У реченні основи визначать-
-
Ці сходинки мені ще не здолать…
-
По фото може автора пізнати?
-
Всі на одне лице- як звати…
-
Хіба не любиш ти есе складати?
-
А це ще що таке, хотів би знати?
-
Ну хоч як свято нині зветься в нас?
-
Письма чи письмості якраз !
-
Якої «письмості»,ну що таке верзеш
Писемності пошана тут авжеж.
Бачу, друже, з тобою ми різні.
Мову вчи, бо тоді буде пізно!
І не знаєш оце достеменно,
Скільки часу втрачаєш даремно.
Конкурс
Видумуй, пробуй, твори!
Розум, фантазію прояви.
Активним і уважним будь
І про кмітливість не забудь.
Сьогодні наші учні відкривають для себе різні науки,
оволодівають мовленнєвими вміннями, здобувають освіту, хоч не завжди це легко вдається.
Але, як вчить мудрість: «Хто йде, той здолає»
Сценічна замальовка «Прошу учні до
роботи…»
А в подарунок кожному класу для вдосконалення вимови «Мовні тренажери»
Закінчення
Слова у мові,
мов кольорові камінці, які не достатньо тільки назбирати. Треба вміти викладати
візерунки з них.
Скласти вислів(останні рядки поезії)
Ти вся в мені від сонечка до грому,
Від крику «ой» до ніжного «люблю».
До тебе я вертаюсь, як додому,
Коли забуду щось чи загублю.
Живи в мені! Ти спів святий Тараса,
Ти Гонти клич, Нечаєві мечі…
Пройдешніх днів, прийдешніх днів окраса
Живи в мені при світлі і свічі.
На тихі зорі і на ясні води
Виводь мене ти, мовонько моя,
Твій кожний спів-це заклик до свободи,
А кожний приспів- серце солов′я.
Не все живе, що хоче жити вічно.
Вмирає все, що славить небуття.
А ти живеш! Ти
будеш жити вічно!
І я з тобою
міряю життя.
Пісня «Наша
мова»
І. Живе
на світі наша мова.
Вона усюди серед нас.
Бо українська-найчудова
Відзначимо це без прикрас
Приспів:
Наша мова!
Хай завжди звучить в народі
І в Парламенті, й господі,
І в навчанні, і в роботі.
Наша мова!
Хай звучить і в будень, й свято.
Зичим їй років багато –
Чарівна вкраїнська мова.
ІІ. У школі
ми її вивчаєм,
Як заповів усім Тарас
Цінуєм, любим, поважаєм
І проголошуєм не раз:
Тож шануймо писемність
українську,
І плекаймо мову материнську!
